С/Г земля має залишитися у державній власності і надаватися у довічне користування місцевим громадам
Під час виступу у Верховній Раді Президент Петро Порошенко говорив про потребу розвитку сільського господарства. Наголошуючи на нагальності впровадження інноваційних технологій та вільного ринку землі.
Без сумніву, нам потрібні нові технології. Завдяки яким можна понижувати енергозатрати і підвищувати урожайність. А от щодо торгівлі землею, то я не підтримую таку позицію.
Те розпаювання, яке відбулося за часів Кучми, на моє переконання, є великим злочином по відношенню до української нації. У першу чергу, виникає питання, чому одні українці отримали земельні частки-паї, а інші не отримали. Адже між громадянами не може бути ніякої різниці, і всім мають забезпечуватися однакові майнові права.
Земля сільськогосподарського призначення повинна бути у державній власності. Держава має передавати таку землю у довічне користування територіальним громадам, які проживають на цій землі з діда-прадіда. Територіальні громади ж, у свою чергу, повинні торгувати правом оренди цієї землі, а не самою землею.
Громаді, в особі місцевої влади, обраної людьми, видніше, кому надавати землю в оренду для обробітку - чи латифундисту якомусь, чи місцевому фермеру, який опікується місцевою школою та дитячим садком, а чи залучити окремого інвестора.
Сільськогосподарська земля має залишатися, виключно, державною. Звісно, не йде мова про людські огороди, які, без сумніву, повинні бути приватизовані тими, хто їх обробляє і, таким чином, забезпечує продуктами свою сім’ю. Земля ж, яка використовується господарствами, повинна залишатися державною, а відповідні місцеві громади повинні торгувати лише правом власності на земельні ділянки.
Тому я, як депутат Верховної Ради, не буду голосувати за ініціативи Президента, чи будь-кого іншого, за впровадження вільного ринку купівлі-продажу землі. Відстоюватиму перебування таких земель, виключно, у державній власності.
Петро Порошенко
Натомість, якщо говорити про сільськогосподарські технології, то Україна має дуже багато потенціалу. Будучи такою аграрною країною, 25 років ми, замість інвестувати ресурси в розробку власної техніки, будівництво заводів по виробництву комбайнів, тракторів, купуємо техніку за кордоном, наприклад, в Німеччині. А маємо забезпечувати господарства машинами власного виробництва та ще й експортувати їх країнам, які такої техніки теж потребують. І це не тільки комбайни власного виробництва на українських полях, це – і робочі місця для людей, і чималі надходження до бюджету.
