За кнопкодавство потрібно не штрафувати, а саджати за ґрати
Депутат повинен голосувати особисто — це аксіома. Адже саме його український народ обирав до парламенту. Але як переконати у цьому всю Верховну Раду? Лише перспективою ув’язнення.
Проте деякі депутати можуть зникати із сесійної зали Верховної Ради, тоді як їх картки справно продовжують «голосувати». Навіть після Революції Гідності, яка, здавалося б, мала навчити народних обранців повазі до українського народу, у парламенті залишаються, так звані, «піаністи». Вони у кращих традиціях «Партії регіонів» бігають залою та натискають кнопки і за себе, і за відсутніх колег.
Кнопкодавство
Я переконаний, що за такі дії потрібно встановити відповідальність — як для того нардепа, який передає свою картку для голосування, так і для «піаніста», що натискає кнопку за іншого.
Що пропонують наявні законопроекти?
Щоб припинити кнопкодавство та встановити відповідальність за нього, народні депутати зареєстрували у Верховній Раді низку законопроектів. Станом на сьогодні їх аж шість. Деякі, як наприклад законопроект №1895 (авторства Сергія Лещенка, Єгора Соболєва, Мустафи Найєма та інших депутатів) пропонує лише дисциплінарну відповідальність для «кнопкодавів».
За цим законопроектом за неособисте голосування видалятимуть порушника із зали засідань та заборонятимуть йому брати участь у десяти наступних засіданнях Ради. Автори закону пропонують не нараховувати «кнопкодавам» зарплатню та інші виплати, а також заборонити їм обиратися до керівних органів Ради.
Верховна Рада
Є й інші зареєстровані законопроекти, наприклад - авторства Юрія Дерев’янка пропонує вже кримінальну відповідальність. Проте лише для того депутата, який використовує для реєстрації та голосування картку іншого.
Найкращий спосіб боротися з кнопкодавством — в’язниця для обох сторін
Як на мене, найбільш справедливим та суворим для «кнопкодавів» є законопроект №1231, який ми разом із свободівцями Юрієм Левченком, Михайлом Головком та іншими зареєстрували ще у 2014-му році.
Цей законопроект передбачає саме кримінальну відповідальність і для «кнопкодавів», і для «надавачів» чи «продавців» своїх карток. Наразі він включений до порядку денного четвертої сесії. Якщо Верховна Рада прийме його і внесе відповідні зміни до Кримінального Кодексу, то за випадки кнопкодавства порушники отримуватимуть від 5 до 7 років позбавлення волі.
Переймати досвід у європейських парламентів. І змінювати український
Скажете, надто сувора пропозиція? Аж ніяк, адже у європейських країнах покарання за неособисте голосування давно встановлене на рівні закону. Так, у Шотландії на звороті картки депутата написано: «Незаконне володіння, використання, зберігання, знищення або передача іншій особі є кримінальними злочинами». А у наших сусідів із Литви, Словаччини, Польщі за неособисте голосування депутат позбавляється мандату. Останній резонансний випадок стався у Польщі, коли депутатку місцевого Сейму виключили із партії за випадок голосування за колегу, а місцева прокуратура порушила проти неї кримінальну справу.
Малгожата Зверцан, яка звинувачується у кнопкодавстві у Сеймі
Україна змінюється. Можливо, не так швидко, як хотілося б нам усім. Але українське суспільство вже зовсім інше, ніж було 3-4 роки тому. Ми змінились у протистоянні із режимом Януковича, а потім — у боротьбі із російською агресією. І український парламент, як найвищий законодавчий орган країни, не має права залишатися таким, як був. Ми вже викинули на смітник і «Партію регіонів», і Компартію. Залишилося позбутися їх ганебного спадку — кнопкодавства. Якщо буде потрібно — кримінальними справами проти його учасників.
Завжди голосую лише особисто.
