10.05.2016 | 19:00

Забрати повноваження і нікому не дати. Що зробили з прокуратурою в Україні

 Те, що зробили з органами прокуратури за останні роки інакше як організованим беззаконням назвати важко. Пояснюю чому.

До кого звертатися малозахищеним громадянам?

Згідно Закону України «Про прокуратуру» ще 1991 року прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів здійснювався Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. 

Функції прокуратури були визначені і Конституцією України, яку прийняли через 5 років. Проте, усупереч конституційним положенням, новим Законом України «Про прокуратуру» 2014 року працівників органів прокуратури позбавили великої частини своїх повноважень.

Досі в Україні не введені в дію всі необхідні закони у сфері контролю за додержанням законів. Тобто весь обсяг роботи органів прокуратури щодо здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів не спроможна взяти на себе жодна структура.

За Законом України 1991 року громадяни, особливо соціально незахищені, могли звертатися зі скаргами до прокурора, зокрема й на особистому прийомі, по захист своїх прав. Наприклад, з приводу невиплати заробітної плати, ненарахування пенсії, неналежного медичного обслуговування, необґрунтованого завищення цін на житлово-комунальні послуги тощо.  Нині таке їхнє право фактично скасоване.

Хто захистить українців від беззаконня?

Я є противником прокурорських повноважень щодо нагляду за додержанням законів у сфері економіки. Це дозволяє їм втручатися в господарську діяльність підприємці. Але й залишити громадян держави беззахисними від беззаконня, зокрема від дій тих-таки органів влади, на мою думку, неприпустимо.

На превеликий жаль, натхненники й розробники нового Закону «Про прокуратуру», мабуть, не розуміли (або просто не хотіли розуміти) справжнього змісту раніше діючої функції прокуратури. Вона полягала не тільки в нагляді за додержанням законів у сфері тієї ж господарської діяльності, а й у забезпеченні додержання прав і законних інтересів громадян, насамперед соціально незахищених.

Закон «Про прокуратуру» в повному обсязі скасував загальний нагляд. Прибрано все, що не пов'язано з функціями прокуратури в кримінальному процесі або з представництвом в суді.

Прокурори не зможуть, наприклад, направити припис будівельній компанії зупинити незаконне будівництво або витребувати у торгівельної або виробничої компанії інформацію про те, як вони займаються бізнесом. Передбачено повний вихід прокуратури з приватного сектора. Прокурор позбавляється права вимагати що-небудь від приватної особи або недержавної компанії поза кримінальним процесом.

Хто після позбавлення прокурорів названих повноважень зможе виконувати цю роботу із захисту прав і свобод, особливо соціально незахищених громадян? Ніхто.

Обґрунтування усунення прокуратури є відкритою маніпуляцією. Насправді, щоб втручатися в господарську діяльність недобросовісному прокуророві не потрібні наглядові повноваження. Стаття 214 Кримінально-процесуального кодексу вже дає право прокуророві, не чекаючи заяви і повідомлення про злочин, самостійно:

1)  виявляти з будь-якого джерела обставини, що можуть, імовірно, свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2)  реєструвати цю інформацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань;

3)  розпочинати досудове розслідування як за фактом, так і стосовно будь-якого громадянина чи громадян (до речі, не ставлячи останніх до відома);

4)  проводити надалі необхідні як слідчі (розшукові), так і негласні слідчі (розшукові) дії, про що той-таки підприємець і не знатиме.

Злодії наглядатимуть за дотриманням закону?

Люди залишилися беззахисними, що особливо відчутно в умовах погіршення соціально-економічного становища в державі.

У Прикінцевих положеннях Закону «Про прокуратуру» передбачено внесення змін до законодавчих актів з метою здійснення загального нагляду іншими органами контролю за додержанням законів у різних сферах. Але ці державні органи не лише не мають у своєму арсеналі тих повноважень і можливостей з питань нагляду, що їх мали органи прокуратури, а й за цей час дискредитували себе своєю пасивністю і некваліфікованістю.

Тільки за півроку напередодні прийняття закону про прокуратуру за актами прокурорського реагування притягнуто до відповідальності 44.727 посадових осіб органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, з яких 16.285 — із числа органів державного контролю.

Немає наглядача — немає і покарань

Що стосується законів України, із яких вилучили положення щодо повноважень органів прокуратури з нагляду за їх дотриманням і застосуванням, то досі не введені в дію відповідні закони, які регулювали б таку діяльність.

Наприклад, у законах України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» функції державного нагляду та контролю за додержанням саме цих законів тепер узагалі не передбачені.

Перехідними положеннями Закону України «Про прокуратуру» позбавлено органи прокуратури й функції нагляду за додержанням і застосуванням вимог Закону України «Про звернення громадян».

Тобто, з моменту позбавлення прокуратури цих повноважень стан дотримання законодавства про звернення громадян контролюватимуть здебільшого саме ті органи, на дії/бездіяльність яких надходило до прокуратури найбільше скарг громадян.

Позбавлення органів прокуратури функції нагляду за додержанням вимог ЗУ «Про звернення громадян», на мою думку, є не лише неконституційним, а й таким, що істотно обмежує права громадян у виборі способу захисту своїх порушених прав. Наприклад, тепер міський голова чи директор комунального підприємства може не відповідати на інформаційний запит і громадянину потрібно буде звертатися прямо в суд, а не до прокуратури.

За даними статистичного звіту Генпрокуратури України до прийняття нового закону, прокурорами в порядку нагляду за додержанням законів про конституційні права і свободи громадян:

1) проведено 23.940 перевірок, за результатами яких розпочато 1.394 кримінальні провадження;

2) внесено й розглянуто 21.078 подань;

3) скасовано 5.145 незаконних актів;

4) притягнуто до відповідальності 19.194 посадові особи органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;

5) відшкодовано 735.043 тис. грн.

Про автора
Юрій Бублик
Народний депутат України
Юрій Бублик
631
Останні публікації