Снігу розбрату і надії

 

Вже п’ять днів, 21-25 січня 2016 р. мої рідні та побратими борються із сніговими завалами, котрі вкрили наше місто. Після того як у соцмережах з’явилися дописи на зразок: «Юрій Бублик та Олександр Бублик вже перемогли сніг у Ковалівській сільраді та допомагають Полтаві. Чотири одиниці техніки зранку почистили Дублянщину і Крутий Берег. Дякуємо за допомогу. Слава Україні!», вважаю за необхідне теж сказати своє слово про цю снігоочисну кампанію.

Дійсно, сніг у Ковалівській сільраді нам вдалося перемогти ще 18-20 січня. Станом на Водохрещу, 19 січня, дороги там були кращі, ніж у Полтаві. Це відмічали і ті, хто приїхав на свято Богоявлення у Ковалівку, на берег річки Коломак. Мій брат Олександр Бублик два дні практично не злазив із трактора, торуючи шлях у снігових заметах.

Тож за декілька днів Ковалівська сільська рада почала допомагати Полтаві – негоже, щоб обласний центр був центром снігової катастрофи. Особисто я, використовуючи свої депутатські повноваження і можливості, теж активно підтримав снігоборців. Але передусім хочу скласти шану тим мешканцям Ковалівки, хто безпосередньо боровся за чисту і безпечну Полтаву. Зокрема сердечно дякую Віктору Галушці (КП «Чисте село») та Сергію Шестопальку(ТДВ «Райагрохім»). Також приємно було бачити за кермом техніки і свого зятя Сергія Кас’яна – моя старша донька таки не помилилась із вибором чоловіка, який не відсиджується у запічку, коли треба рятувати громаду та її добро!

Отже, вже п’ять днів активісти та кращі представники депутатів районних і полтавської міської рад прибирають Полтаву від снігу, котрий для декого став снігом розбрату (бо чим гірше – тим краще можна критикувати керівництво Полтави, депутатів та ображатися, що їх, цих критиків, не відзначили у звітах), але для більшості полтавців і для мене – снігом надії. Надії на те, що полтавська громада таки вчиться об’єднуватися. Вчиться разом, гуртечком, долати труднощі та виклики часу. І значить – все у нас буде добре! 

Слава Україні!