І знову, як колись: стилет і стилос

Шановні журналісти! Щиро вітаю майстрів пера із професійним святом – Днем журналіста!

Рішення відзначати День журналіста 6 червня не є випадковим – саме в цей день у 1992 році Спілку журналістів України було прийнято до Міжнародної федерації журналістів. І це покладає на митців українських ЗМІ високий обов'язок дотримуватися у своїй роботі світових стандартів журналістики.

Шановні журналісти! Ви обрали нелегку, але цікаву життєву дорогу. І складність Вашого шляху полягає у тому, що Ви маєте увесь час балансувати між сухою об'єктивністю та особистим емоційним ставленням до тих подій та персоналій, які висвітлюєте. Це надзвичайно важко – бути емоційним, захопленим, але й справедливим у своїх судженнях. І тому щиро радію, що з кожним роком журналістика в Україні стає все більш професійнішою і все менш заангажованою, продажньою.

Тому всім журналістам зичу натхнення, здоров'я, щастя у особистому та професійному житті. І наостанок… Колись Євген Маланюк вагався у своєму творі між стилетом (давньою холодною зброєю) та стилосом (стародавньою паличкою для письма). Зараз, у часи інформаційних воєн, Ваш стилос, шановні журналісти, нічим не поступається стилету. Ба, може навіть бути могутнішим за нього. Сучасне суспільство, на жаль, можна легко задурити, «зазомбувати». Тому бажаю гострого пера, котре працюватиме тільки на позитив – на утвердження і розбудову такої України, яку всі ми її хочемо бачити.
Зі святом вас, друзі!