Многая літа, Анастасіє Федорівно!

У суботу, 2 травня, я відвідав очевидицю страшних подій 33-го року Анастасію Федорівну Котляревську, яка у цей день святкувала свій День народження. Старенькій, яка нині проживає у с. Супрунівка, подарував фрукти (вітаміни завжди потрібні) та величезний букет квітів.

Бабуся, якій уже 90 років, і цього разу (бо спілкуємося з нею не вперше) щедро ділилася спогадами про своє непросте минуле. Згадувала і про фашистську окупацію, і про те, як її вивезли на роботи до Німеччини, і про інші жахіття війни, наприклад про те, як от-от її мали стратити у газовій камері у концтаборі, але не встигли…

https://www.facebook.com/bublyk.svoboda/posts/686015824860765?pnref=story

Повертаючись до Полтави з сумом згадую – Анастасію Федорівну свого часу найперше змусили мовчати про своє минуле, а наразі не дають групу інвалідності, хоча у неї є вади здоров’я, пов’язані із вивезенням до Німеччини. Мені ж дуже хочеться, щоб трудовий та життєвий шлях цієї жінки був гідно пошанований. Знову ж таки, фрукти, вітаміни, ліки та увага – це той мінімум, який я можу зробити для неї. Держава також може віддати пані Анастасії те, що належить цій жінці по праву. Це – відновлення справедливості, а ВО «Свобода», представником якої я є, має на меті розбудовувати Україну саме як національно та соціально справедливу державу!