Котелевщина: вовки в овечій шкурі

Як і обіцяв, ці середу-п’ятницю провів у Котелевському районі – можливо, найбільш депресивній частині 145-го округу, по якому обирався до Верховної Ради. Оскільки у райцентрі працює моя громадська приймальня (вул. Жовтнева, 221), то попередньо я був достатньо глибоко ознайомлений із проблемами району.

Але дійсність вразила. Люди, котрі вже зневірені у всьому, знедолені та зубожілі. На вустах одна фраза: хіба за це ми на Майдані стояли? 

Тому знову довелося «відгрібати» за всіх: і за Президента, і за прем’єра, і за голову Верховної Ради. За недолугу соціальну та економічну політику. І за негодящу інформаційну – з людьми не спілкуються, не пояснюють, за що вони терплять і скільки ця біда триватиме.

А Котелевщина знову наступає на одні й ті ж граблі. Ледь почали обмежувати «регіоналів» явних і… знову призначили головою райдержадміністрації людину, про яку всі, як один, подейкують, що це ставленик сумнозвісної регіоналки Тетяни Корост. Що ж, пані Тетяна перед парламентськими виборами м’яко стелила, прикидалася сердобольною віруючою старенькою, а тут – знов за своє. Дуже хотів би почути від Президента, за які заслуги Віктор Колос, очільник кучмівського «Демократичного союзу» на Котелевщині, одержав через рік після подій на Майдані цю відповідальну посаду. Можливо ми чогось не знаємо, так тоді нехай повідомлять і людей, і мене також, бо я не маю відповіді на це запитання громади.

https://www.facebook.com/bublyk.svoboda/posts/671400979655583

Інші проблеми у мешканців району все ті ж: «добровільне» примусове об’єднання сільрад, жахливе транспортне сполучення, зубожіння і невизначене майбутнє. Але приємно, що серед чергової хвилі апатії і зневіри, довіра у людей до ВО «Свобода» лишається високою. Значить – переможемо! Слава Україні!