Під новий рік оживає казка. Навіть на сході..

От уявіть собі, що Ви – боєць в зоні АТО. Прийшов Новий рік, скоро і Різдво не забариться, а Ви все тут, серед похмурих засніжених краєвидів. Холод, виснажливі бойові будні і безнадія. І тут несподівано приїздить на блок-пост до Вас авто і являється з нього… чудо: справжні Дід Мороз із Снігуронькою, та ще й не самі, а з подарунками.

Тож таких величезних від здивування і радощів очей я ще не бачив. Бо ж це саме я, переодягнений Дідом Морозом, разом із своїми помічниками, мали нагоду помандрувати на схід України до наших захисників. І щоб їх привітати, ми привезли повний мікроавтобус корисних речей для вояків на сході.

Мою пересувну приймальню було знову доверху навантажено теплими речами та продуктами. На кожному блокпосту ми вітали наших бійців та дарували їм цукерки, цигарки та каву. За потребою також залишали воякам теплі рукавички та зимові бушлати з комбінезонами.

Кінцевим же пунктом нашої подорожі було м. Щастя, де українські бійці одержали від нас теплий одяг, харчі та побутову хімію і предмети для особистої гігієни. Велика кількість переданного була цього разу придбана за мої особисті кошти та кошти мого брата Олександра Бублика – сільського голови Ковалівки, засновника «Ради небайдужих», котра працює у середовищі ковалівської громади з метою забезпечення української армії. Також харчі та речі для бійців, які дислокуються у Щасті, вкотре надав «Полтавський батальйон небайдужих».

Ніколи не забуду ці щирі посмішки, фотографування на згадку та відверті розмови. Хлопці не очікували свята, тож були надзвичайно приємно здивовані нашим приїздом. І всі чекають швидшого закінчення війни, настання миру, але миру на наших умовах, в незалежній Україні. Солдати вперто будуть стояти до кінця, тому ми повернулися до Полтави з відчуттям необхідності і далі підтримувати їх у тилу. Після таких поїздок ми вже всі: і тил і фронт, поєднані  непорушними узами, і тому ми переможемо! З Різдвяними святами усіх! Слава Україні!