Ідеали Майдану повинні виявляти себе у реальному житті
П’ятниця, 21 листопада, виявилася багатою на події. Окрім поточної роботи та ряду зустрічей з представниками полтавської громади взяв активну участь ще у декількох заходах.
Насамперед о 13.00 я направив своїх помічників до приміщення архітектурного факультету Полтавського національного технічного університету, де відбувалося щось на зразок загальних зборів. Мої помічники перебували там до кінця зустрічі, яка тривала близько 3,5 годин, для того, щоб розібратися із певними кризовими моментами у функціонуванні вишу. На жаль, таких моментів виявилося досить багато.
Зокрема, багато публічних нарікань на зборах факультету також викликала особистість ректора ПНТУ та його прибічників з адміністрації ВНЗ. Дехто прямо заявляв, що одним із досягнень Майдану у Полтаві має стати люстрація керівництва закладу. Тож ситуація у виші досить неоднозначна, тому, шановні читачі, очікуйте подальших наших матеріалів щодо ПНТУ.
О 15.00 взяв участь разом із побратимами із ВО «Свобода» у покладанні квітів до пам’ятника Небесній Сотні. Приємно було побачити рідні обличчя і згадати, як ми стояли пліч-о-пліч рік тому, відстоюючи цінності Євромайдану.
Після заходу всі ми організовано пішли до Полтавської ОДА, на полтавський Євромайдан, де відбулося велелюдне віче. Щоб краще відтворити антураж минулих подій, привіз «революційні» бочки для дрів, біля яких кожен міг погрітися. Мене супроводжували обидві мої донечки, які підійнялися разом зі мною до мікрофона, коли я мав тримати слово перед громадою. Пишаюся своїми красуньками, на таких заходах вони постійно зі мною, зростають справжніми українками…
Стоячи перед мікрофоном я ще раз наголосив, що Московія не хоче відпускати Україну, ой як не хоче… І тому найкраще, що ми можемо робити для України зараз – це плекати українську силу. Допомагати армії сягати висот потужності. А також кожному зростати як українцю і як майстру своєї справи. Бо ні Помаранчева революція, ні Революція Гідності ще не завершилися. Ідеали Майдану будуть досягнуті, коли негідники підуть з посад, а ворог – із нашої, Богом даної, благословенної української землі. А кожен з нас, віддячуючи Небесній Сотні, житиме гідно…
Слава Україні!
