Бомба! Дивіться всі - чергове лайно від Матковського!

Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога…
(Т. Шевченко, «Холодний Яр»)

Відкритий лист Андрію Матковському

Звертається до Вас отой цілий (а не «половинка», бо був би тоді – Матковський) Бублик, справжній, той що у вишиванці. Звертається, щоб ще раз спробувати достукатися до скрижанілого серця Андрія Матковського. Щиро шкодую, що через Вашу неявку на теледебати, мені доводиться дискутувати з Вами у ЗМІ замість того, щоб обговорювати із громадою свого округу животрепетні проблеми. Але таке життя, тож перейдемо до суті…

Ви до останнього просили мене зійти із виборчих перегонів, обіцяючи щедру винагороду, а також повністю профінансувати мою кампанію на посаду міського голови м. Полтави.

Коли виявилося, що вмовити мене не вдасться, Ви кинулися домовлятися із деякими представниками Блоку Петра Порошенка про те, щоб стати висуванцем від блоку по 145-му округу. І знову мимо...

Коли Вам не вдалося домовитись зі штабом Петра Порошенка, Ви спробували в черговий раз одурити полтавців, на свій страх і ризик поцупивши бренд Блоку та повідомляючи, що Ви з команди президента (якого, Путіна?)…

Коли, попри всі намагання, стало зрозуміло, що Ваш, делікатно скажемо – слабенький рейтинг відстає від моєї підтримки відсотків на 10, почали виборчу кампанію, у якій левова частка діяльності – це лити всіляке лайно на мене. З деяких матеріалів, які Ви розповсюджуєте проти мене, складається враження, що третя світова почнеться з Ковалівки. А це вже, знаєте, патологія!

Коли і таке не спрацювало, то Ви, Андрію, розпочали скупляти голоси виборців. Обурені полтавці на камеру, а не зі спини, як у Ваших псевдоправдивих фільмах, відкрито розповідають про те, як Ви та Ваші посіпаки пропонують 500 грн. за голоси на користь Матковського.

Але цього Вам також мало. Вже надходить інформація від членів дільничних комісій, які заявляють про те, що їм пропонують за деяку винагороду певним чином фальсифікувати результати виборів на Вашу користь.

Що ж буде далі, Андрію? Інформаційне лайно, яке на мене ллють від Вас, смердить, але переживу. Помиємось, очистимось, і вперед! Бо я бився за людську та українську гідність на Майдані поряд з тими, хто зараз є Небесною Сотнею. А це – речі, які жодним лайном не заллєш.

За фільм дякую. Я навіть не буду казати, що двійника Ви мені підібрали геть не схожого, хто бачив мене – одразу помітить. Але особливе спасибі за епізод з дівчатами: тепер вже не зможе ніхто злоязикий сказати, що я «голубий». Хоча можна було б використати і кадри, коли я допомагав у минулому році конкурсанткам «Красуні Полтави» та возив їх на екскурсію до Верховної Ради.

Але все-таки, що ж далі? Якщо всі вищезгадані методи, Андрію, котрі Ви застосували щодо мене, не дадуть бажаного результату – що тоді? Будете вдаватися до фізичного знищення конкурента? Що ж, я і до цього готовий. Тільки переконаний, що це не піде на користь нікому. Ні Вам, Андрію. Ні Вашій родині. Бо над нами усіма є Той, Хто все бачить, Хто з усіх спитає, і ніякі фотографії у ЗМІ на фоні ікони не врятують від Його справедливого суду.

Тож все-таки чекаю на теледебати. Якщо хоч щось святе ще лишилось у Вашій душі – давайте поспілкуємося. Прилюдно, відкрито. Відповісте на мої запитання, я розповім Вам та полтавцям: про «коштовні мерседеси», про «розкішні апартаменти», про «вечори із довгоногими дівчатами», про «дорогі обіди» за 50 грн. у «Пузатій хаті» разом із кумом тощо…

І, якщо я почав цей лист із класика, то хочу в кінці теж звернутися до схожого епізоду у безсмертному творі нашого земляка, творчість і особистість якого так постійно бажає привласнити Росія, якій Ви, судячи по Ваших справах, так віддано служите. Отже, чи не боїтеся Ви, що якось вранці хтось підійде до Вас і скаже:

«Ну що, Андрію, допомогли тобі твої?.. 
Злазь же з коня…»

Мільйонер-жебрак Юрій Бублик