19.10.2014 | 20:13

Моя чудова субота

Моя чудова субота, 18 жовтня 2014 року, для мене завершилася теледебатами з опонентом, який на жаль не прийшов у студію і не дав відповіді на запитання, зокрема – чого його називають «половинкою». А так, в цілому день вдався…

Отже ранок, Центральний ринок. Мав задоволення спілкуватися з полтавцями та роздавати їм друкований звіт про свою роботу. Люди ставлять питання – іноді гострі, дехто навіть неадекватні. Але після хвилинного спілкування  мара розвіюється: співрозмовники розуміють, що я не такий, як про мене розповідають «закляті друзі».

Далі – авіамістечко, «Клуб юних десантників». Мав нагоду бачити зворушливий момент життя організації – дітки складали присягу десантника. Після зустрічі ознайомився із матеріальною базою містечка. Вразили масштаби пограбування за часів Кравчука-Кучми-Ющенка, а Янукович вкінець добив структуру… Особливо сумний вигляд має смуга перешкод. Домовилися почати відновлення. Ознайомився з кресленнями та проектом і вже у понеділок у авіа містечко будуть завезені перші матеріали для ремонту. Відновимо смугу за місяць-другий, що не встигнемо до морозів – по весні, хай молодь займається!

Опісля ми відвідали Абазівку. За рік і 10 місяців моєї роботи до мене надходило багато звернень щодо проблематики проходження через село траси Київ-Харків. Статистика – річ уперта: щороку на цій ділянці траси гинуло 2 людини. Про те, як я допомагав вирішувати питання конфлікту автотраси і сільської громади, згадано у одному з попередніх моїх звітів. Нагадаю лише, що зараз, завдяки спільним зусиллям мене та громади Абазівки, вже понад трасою є добротні паркани, освітлення та облаштовано підземний перехід, яким вже можна користуватися. Величезну вдячність за активність громади у Абазівці хотілось би висловити місцевому активісту Лукашу Володимиру Івановичу, котрий є постійним генератором ідей. Ось і мою зустріч із громадою та питання траси він обставив досить цікаво: були запрошені дітки зі школи, яким працівники ДАІ нагадали про особливості поведінки на дорозі. А супроводжували спілкування співочі колективи, 2 вокалістки – студентки ПДАА та декілька викладачів з педуніверситету. Тож як учасник цих позитивних змін в Абазівці, я просто насолоджувався спілкуванням.

Хоча не обійшлося і без краплі дьогтю. Деякі бабусі попросили повернути їм назад… пішохідний перехід-«зебру», проти якої вони донедавна виступали. Виявляється, їм важко спускатися у підземний перехід, а потім підійматися на поверхню. Тож треба, напевно, поміркувати над встановленням ескалатору… От правильно все-таки у народі кажуть: усім не догодиш!

Вже під обід відвідали Успенський собор (УПЦ КП), і передали повний багажник згущеного молока, печива та тушкованого м’яса Батальйону Небайдужих для відправки на схід України. Продукти надали полтавські підприємці, частину печива і згущеного молока ми ще у суботу передали пораненим у полтавський госпіталь. Отже у вівторок я надам одну із моїх пересувних приймалень для того, щоб харчі та інші речі перевезти із собору бійцям АТО.

А далі були теледебати, про які, мій шановний читачу, Ви вже напевно все знаєте.

Ось такий він, депутатський вихідний день…

Про автора
Юрій Бублик
Народний депутат України
Юрій Бублик
623
Останні публікації