Супрунівка:бібліотека - розвалена, завод - працює

І знову продовжую звітувати про свою діяльність. Сьогодні, у п’ятницю 17 жовтня, знову мав ряд справ і зустрічей. Особливо запам’яталися зустрічі із колективами Супрунівської загальноосвітньої школи та заводу «Укрбудмаш».

Школа зустріла нас надзвичайно привітно, освітяни, як завжди – молодці. Було цікаве спілкування та жвава дискусія. На зустрічі, до речі, були присутні і двоє бійців з АТО, один із них поранений. Ці герої дещо задали тон нашій розмові. Ми разом оглянули школу, помилувалися досягненнями, але були щиро засмучені станом шкільної бібліотеки, котра знаходилась у аварійному приміщенні. Поставив собі за мету, при першій же нагоді допомогти книгозбірні.

Супрунівський завод «Укрбудмаш» став для мене контрастом із шкільною бібліотекою. Живе виробниче підприємство, котре і в наш непростий час дає продукцію і підіймає економіку краю. І робітники – справжні трударі, які знають справжню вартість своєї праці. Спілкуватися із ними було і легко, і дещо бентежно водночас…

Бентежно – тому що і робітників, і вчителів хвилювало одне питання: коли вже в Україні буде лад і мир? У такі хвилини, дивлячись співбесідникам в очі, особливо гостро відчуваю відповідальність за долю цих людей, за долю полтавської громади, якій я завжди служив, служу і буду служити.
Їх я підвести не маю права. І тому ми гуртечком – переможемо!
Слава Україні!