Війна і мрії

Те що у повсякденному мирному житті є закономірною нормою — у час війни стало мрією.

Сьогодні я мрію про повернення родини із чужини додому. Мрію обійняти дружину Тетянку та своїх дітей. Мрію першого вересня повести своїх старших синів — Степанчика та Михайлика до нашої Ковалівської школи, а малого Назарчика до дитсадка.

Також мрію відгуляти справжнє українське весілля моїй найменшій донечці Настуні, а незабаром і середній — Лізуні! Мрію добудувати дім своїй старшій донці Анюті та радіти народженню другого онука!

Як на мене, нічого особливого — звичайні людські мрії кожного українця. І я вірю в те, що вони обов’язково здійсняться!

А для здійснення наших мрій ми маємо здобути перемогу. Велику Перемогу у Великій війні! І ми, українці, над цим всі гуртечком працюємо!

За здійснення наших мрій завзято биймо кацапську наволоч!

Слава ЗСУ!
Слава Нації!
Слава Україні!