Розмір тексту

Хто займе посаду начальника управління земресурсів Полтавської міськради?

13 січня завершується конкурс на посаду начальника управління земельних ресурсів Полтавської міськради. 21 грудня 2021 року міський голова підписав розпорядження, згідно з яким на стажування на посаду начальника управління направляють Оксану Левченко. Є велика вірогідність, що остання може очолити згадане управління. То хто така Оксана Левченко? І чи може ця людина бути керівником управління міськради?

Беручи на роботу працівника, чи то даючи комусь свою рекомендацію я завжди намагаюся керуватися правилом трьох «П». Це — ПОРЯДНІСТЬ, ПРОФЕСІОНАЛІЗМ та ПАТРІОТИЗМ. І саме за цими критеріями в такій черговості я розглядаю кандидата. Бо якщо людина є не порядною, то наступні два критерії не варті уваги.

Тож дозволю собі охарактеризувати Оксану Левченко за критерієм «ПОРЯДНІСТЬ», як односелець її батьків.

Оксана Левченко (вона ж Турпітько, Моргуль, Кузнєцова) народилася в Ковалівці. Її батьки є шанованими людьми в громаді: батько — пан Олександр Турпітько, все життя пропрацював водієм у місцевому господарстві. В часи моєї каденції народного депутата України — тривалий час був водієм моєї пересувної громадської приймальні. Мама — пані Надія Турпітько, все життя пропрацювала медичним працівником у нашій сільській лікарні. І всі односельці, як один, запитують себе — і в кого тоді Оксана така вдалася?

Ми із Оксаною проживали в одному селі, ходили до однієї школи. Але ближче ми познайомилися коли Оксана обійняла посаду землевпорядника в Ковалівській сільській раді, а я долучився до громадсько-політичного життя в часи Помаранчевої революції.

В 2006 році я нікуди не балотувався але брав активну участь у місцевих виборах. Провів до сільської ради 12 із 20 депутатів в тому числі і Оксану, і як керівник осередку політичної партії намагався схиляти чинного сільського голову до роботи на благо громади. На жаль, результати виборів не змінили стану справ у селах нашої великої громади. Оскільки на обрану більшість почав чинитися страшенний тиск з боку голови та його оточення, і більшість перетворилася у меншість. В тому числі і Оксана зайняла сторону чинного на той час голови. А наостанок у «більшості» залишилися лише мій рідний брат та рідний кум, бо решта депутатів не хотіли псувати відносин із чинним головою...

2007-2008 роки в Україні за Ющенка передкризовий розквіт економіки. Ціни на землю та нерухомість зросли до неба. В Ковалівській громаді вартість однієї сотки землі в рекреаційній зоні сягала тисячі американських доларів. А попит породжує пропозицію. І сільський голова разом із землевпорядником Оксаною готують до виділення масив земельних ділянок під забудову на правому березі річки Коломак поблизу спа-комплексу «Верхоли». Загальна ринкова вартість масиву на 2008 рік становила вісім мільйонів гривень, що в еквіваленті за курсом - один мільйон доларів США.

Але як все це провести через сесію сільської ради? Бо не контрольовані головою депутати не пропускають жодної сесії та вникають у кожне питання. Ба більше, я особисто, як керівник осередку та позаштатний кореспондент газети «Полтавська Думка» часто присутній на сесіях ради та веду відео та аудіо-фіксацію засідання.

І тут наші дівчата — голова разом із Оксаною, фальшують результати двох сесій та «проводять» більше ста лівих ділянок. Всі «документи до сесії» готувала Оксана і чітко знала свою «долю» в цій оборудці. А скоївши злочин — геть не думаючи, придбала собі новенький автомобіль, на який і «клюнули» правоохоронці.

А коли до опозиційних депутатів звернулися правоохоронні органи за коментарем, які саме ділянки були проголосовані, а які ні — ось тут і знайшлися ті ліві самописні рішення, писані Оксаною до коліна. Як наслідок — відсторонення Оксани від посади та притягнення до кримінальної відповідальності.

Звісно, грошей громаді ніхто не повернув і лише частину вкрадених ділянок далі через суди мені вдалося повернути громаді. А гроші, на які Оксана обікрала односельців, довелося заплатити адвокатам щоб «порішати» проблеми та не сісти до в’язниці.

І коли сьогодні Оксана говорить, що вона біла та пухнаста і притягнення її до кримінальної відповідальності за вкрадений у громади ресурс то є політичні переслідування організовані мною, знайте — вона бреше! Та чи працював би шановний пан Олександр Турпітько, батько Оксани, після мого «політичного переслідування» його доньки, водієм моєї пересувної громадської приймальні?

Щобільше, я знаю багато людей, яких Оксана обдурила та кинула на гроші. Це ж наскільки треба бути безсовісною, щоб взяти гроші у своєї виховательки по дитсадку, яка свого часу їй попу витирала, зголоситися виготовити землевпорядну документацію, а потім пропасти та не відповідати на дзвінки. Лише після мого втручання, як нардепа, Оксана повернула жінці поважного віку — гроші, тобто нічого робити вона й не збиралася, а лише прагнула заволодіти коштами.

Саме тому Оксана погано відгукується про Ковалівку та її жителів, бо ніхто із односельців в її адресу не скаже доброго слова, починаючи з близьких та рідних людей.

У 2016-2017 роках до мене звернулися учасники АТО, яких Оксана «розвела» на атовську землю. Скориставшись їхніми посвідченнями та пообіцявши придбати отриману землю Оксана оформила на це відповідні доручення. Як наслідок - хлопці залишилися без землі та без грошей. І лише в судовому порядку намагалися досягти справедливості.

На підставі викладеного, Оксана не відповідає критерію ПОРЯДНІСТЬ. Тому розглядати два наступних критерії не бачу сенсу.

І такий працівник, як Оксана, в апараті міської ради підсуне не одному з нас, полтавці, велику свиню!

А чи буде ця людина начальником управління земресурсів залежить від міського голови та депутатського корпусу ради. Я особисто ніколи не підтримаю цієї кандидатури та проситиму міського голову та колег депутатів відхилити її кандидатуру.

Про автора

Юрій Бублик

Юрій Бублик

Народний депутат України VII-VIII скл.

1320
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему