Про вибори та фаховість
Вчергове політики пропонують виборцю обрати фаховість, тобто професіоналізм. І, як на мене, це й непогана пропозиція, але в пріоритетності вона не є першою. Чому? Спробую пояснити.
В суспільстві не згасає дискусія щодо пріоритетності термінів: професіоналізм, порядність, патріотизм — так званих трьох «П». В якій черговість (пріоритетності) їх використати для підбору якомога кращого найманого працівника? Бо саме найманим працівником є політик, якого обирає громада на ту чи іншу посаду.
На першу сходинку я завжди ставлю ПОРЯДНІСТЬ. Цьому не навчишся на стаціонарі, це те, що тобі дали батьки під час народження та виховання, це те, що ти здобув сам в процесі соціалізації (з ким поведешся, того й наберешся). Це те, що в тебе є або його в тебе немає.
На другу сходинку пріоритетності я б поставив ПАТРІОТИЗМ. На жаль, цим терміном пристосуванці навчилися професійно маніпулювати. Для прикладу: є «професіонали», які ще вчора із піднесенням носили квіти до Лєніна, засуджували все українське, привели війну в нашу українську хату, а сьогодні вони вже «патріоти» — повдягали вишиванки і вклоняються Тарасу і Мазепі.
І звичайно, порядний та патріотичний працівник має бути фахівцем своєї справи, має бути ПРОФЕСІОНАЛОМ! Це те, чому людина вчиться протягом всього свого життя, це те, що можна набути, підвищити, вдосконалити.
Фаховість, тобто професіоналізм, без порядності і патріотизму — завжди буде використана лише для збагачення «фахівця», а не в інтересах громади та нації. Тож будьмо обережні із такими фахівцями!
