Про вибори і безплатно
На початку дев’яностих минулого століття, коли я навчався в своїй першій альма-матер, до Полтави завітали професори із Канади "українського походження". Вони читали нам лекцію, а потім ректорат запросив їх на обід.
Перед обідом гості із Канади запитали: "А за чий рахунок обід?" На що наші викладачі відповіли: "Так то все безплатно!" Канадійські професори відмовилися обідати.
Лише після того, як гостям пояснили, що за все це сплачено профспілкою - вони повернулися до столу. І за обідом пояснили нашій совковій ментальності, що безплатно нічого не буває! Не росте пшениця безплатно, не хрюкає поросятко безплатно, кухарі на кухні не працюють безплатно. А якщо ж це дійсно безплатно, тоді на всіх ділянках виробничого процесу у нас працюють раби? А продукти рабської праці їм не дозволяє вживати їхнє виховання.
Саме виховання не дозволяє цивілізованим людям користуватися чужим!
І коли в нас напередодні виборів один із кандидатів готовий виплатити із міського бюджету певній категорії населення по тисячі гривень, чи то зробити безплатний проїзд тощо і ця категорія населення готова в знак вдячності за нього проголосувати, мені згадуються професори із Канади, і я розумію, наскільки нам всім бракує виховання!
А інший популіст готовий підхопити цю тему зі свіжим гаслом: "Що тієї тисячі! Люди заслуговують на більше! Кожному полтавцю по десять тисяч із міського бюджету!" І, на жаль, люди готові в це вірити, вони це підтримують, і вони хочуть отримати із міського бюджету ті гроші.
Шкода, що мало хто задається питанням: А що потім? А чому нікого не хвилює питання оплати праці вчителів, лікарів, функціонування комунальних служб, оплата за енергоносії, ремонти дитсадків, шкіл, лікарень, повна реконструкція всієї інфраструктурної мережі, яка наразі зношена на 80 відсотків? Чи коли дощові води підтоплюватимуть наші будинки, а лайно плаватиме вулицями міста ми скажемо: "Ой!?"
Може досить обирати дешевих популістів? Настав час українських прагматичних патріотів! І пам’ятайте, безплатним не є навіть сир в мишоловці, за нього мишка платить своїм життям.
