«Мамаївщина» під головуванням Карпова
Сьогодні я разом з колегами прийшов на сесію заради одного важливого питання – це питання виділення коштів на потреби наших військових. Дякую ЗСУ за це.
Так, як завдяки ЗСУ ми маємо можливість працювати і продовжувати життєдіяльність міста, логічно що ми разом з деякими колегами запропонували альтернативну сесію, першим питанням якої й була допомога військовим.
Але там було ще два питання, що опосередковано теж впливають і допомогають ЗСУ, місту та Україні. Адже вони стосуються прямих або непрямих корупційних схем та корупціонерів при владі, що так чи інакше крадуть у ЗСУ та нас з вами.
Це 2 питання, які давали старт «демамаїзації». Питання:
- Виключення з виконавчого комітету старост та представника від проросійської фракції ОПЗЖ.
- Звільнення посадовців, що дискредитували себе участю у «схемах Мамая» та корупційних скандалах.
Але Карпов не включив їх сьогодні в порядок денний без жодних на те причин.
Натомість до цього, секретар міської ради не соромився скликати сесію одразу з майже сотнею (!) земельних та бюджетних питань, маніпулюючи питанням допомоги військовим. А тут з запропонованих трьох, прибрав цілих два…
Нікого вам це не нагадує?
Андрій Карпов як справжній учень свого попередника займається політичними фокусами та по суті продовжує очолювати явище створене Мамаєм.
Ми не просто так почали з цих трьох питань – ми вибрали три надважливих питання, аби почати з малого. Адже інші питання можливо вирішити лише тоді, коли справді почне розплутуватись павутиння «мамаївщини».
Аби почати потрібно небагато: перезапустити все ще ручний виконком та звільнити усіх чиновників, що затавровані корупційними скандалами чи проросійським слідом. І діяти треба системно.
Адже звільнення начальниці міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Оксани Левченко – це піар на публіку, і спроба «врятувати» решту представників команди Мамая. А таких у владі Полтави десятки і всі вони осідають здебільшого у виконавчій владі міста.
Та це саме те, що станом на сьогодні Андрій Карпов ігнорує. Те від чого тікає і таким чином й далі дає «мамаївщині» керувати Полтавою, тримаючи в заручниках усіх її мешканців.
Тож надалі є два шляхи – або секретар Карпов прокинеться, або очищати місто від «мамаївщини» будемо вже без нього.
