Розмір тексту

Про містобудівну реформу або законопроєкт №5655

Зараз в Україні активно обговорюється законопроєкт №5655, або, іншими словами – майбутня містобудівна реформа. Законопроєкт пропонує ввести єдину електронну систему, куди забудовник має вносити проєктну документацію, а в традиційно державну сферу контролю над будівництвом — інтегрувати приватні компанії. 

І далі я хочу розповісти чому вважаю це хорошими зміни через призму власної експертизи. 

Подолання корупції

Головна ідея реформи полягає в тому, аби зменшити чинник людського фактора. А точніше, фактор потенційно корумпованого чиновника, який може затягувати процес надання містобудівних умов та обмежень або дозволи на початок будівництва. 

Я вже не раз казав і повторюсь, що будівництво – це розвиток. Це робочі місця, це створення нової інфраструктури та додаткової цінності для громади. І саме тому, не має бути ситуацій, коли цей процес гальмується через бажання чиновників незаконно збагатитись. 

Містобудівна реформа запропонована моєю колегою по партії Оленою Шуляк пропонує просту альтернативу – рішення автоматизовано буде ухвалювати не окремий чиновник, а компʼютер. 

Ще звісно можна провести аналогію з інспекторами ДАІ, що раніше ховалися з радарами і могли з’явитись нізвідки, аби здебільшого натякнути на “неправомірну вигоду”. Проте з появою камер автофіксації – немає ані проблем з хабарями, ані несистемності в штрафуванні справжніх порушників.

Дійсно, камера просто фіксує усіх, хто порушує дотримання швидкісного режиму, не розбираючись хто, куди і навіщо. 

Цифровізація

Цей же принцип пропонується і в містобудівній реформі. 

Також я дуже надихаюсь усім, що робить наша Мінцифра задля цифровізації та оптимізації сотні процесів. Ми вже маємо успішний приклад, який прямо зараз беруть на озброєння і хочуть створити аналогічні застосунки інші країни – це приклад Дії. 

Законопроєкт №5655 саме розроблятиметься за участі Мінцифри, бо головна мета – автоматизація процесів та зменшення ролі чиновника у ній. Зокрема, для отримання дозволу на будівництво, компанія має просто подати проєкт, що має відповідати усім нормам і обмеженням.

Тобто, система буде синхронізувати усі реєстри та перевіряти документацію проєкту за різними параметрами (реєстрами): розташування, висотність, обмеження тощо. 

Це дуже сучасне, технологічне і головне – просте рішення. Якщо проєкт виконаний з дотримання усіх вимог – дозвіл готовий. Якщо ж ні – дозвіл на будівництво не видається. 

Зменшення впливу чиновників

Реформа передбачає також можливість забудовнику обрати собі в контролери не тільки державну структуру (як це було раніше), але й приватну. Всі приватні контролери мають отримати спеціальну ліцензію від Міністерства і процес цей точно буде не з легких.

Тому це усуває монополію держави на контроль будівництва та дає можливість знову ж таки вирівняти умови гри для будівництв. Адже часто бувало так, що одні будівництва перевіряються часто і прискіпливо (на вибір чиновників), в той час, як інші – можуть перевірятись усього декілька разів за весь цикл будівництва. 

Питання та перестороги

Як і напевно кожен новий законопроєкт, в ньому можна знайти різні моменти. І тим паче є різні точки зору. Мери і місцеві органи самоврядування кажуть, що їх повноваження зменшують, але при цьому ніхто не згадує корупційні ризики монопольного контролю від держави. 

Конкуренція – це завжди добре. Так само як і вичерпний діалог, адже, як на мене запропонована містобудівна реформа це все ж таки про позитивні зміни не тільки наших міст, а й всієї України. Проте допоки закон не підписаний президентом ми повинні проговорити усі питання та недоліки, аби не дати в штангу. 

Словом за моєю інсайдерською інформацією вже 17 лютого об 11:00 у Полтаві, в центрі Дія.Бізнес відбудеться круглий стіл на тему законопроєкту №5655 за участі будівельників, архітекторів, громади та ініціаторки проєкту містобудівної реформи Олени Шуляк – саме для діалогу та змін. 

Буде цікаво, тому до зустрічі!

Про автора

Юрій Бражник

Юрій Бражник

Депутат Полтавської міської ради

153
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему