Земля не вродить – ніхто не нагородить
Завдяки напівзасохлій груші та межі шириною в 1,5 метра, світ отримав геніальний український літературний твір - «Кайдашева сім‘я».
А якби за часів Івана Нечуя-Левицького вже працювала наша героїня Оксана Левченко, то не було б ніякого шедевра. Була б банальна історія про хабар та липкі руки чиновників.
Бо вся історія про земельні оборудки в Полтаві прозаїчна та банальна. Головне - отримати доступ до влади та монополізувати ринок виготовлення технічної документації на землю. Все решта - справа техніки.
Поговоримо про ще один фрагмент соціального явища «мамаївщина» - земельні оборудки.
Отже, як працюють в Україні землевпорядники? Як і будь-яка інша діяльність - вони мають свій ринок. Зі своєю конкуренцією та своїми можливостями. У когось фахівці кращі, хтось має сучасні технологічні рішення, хтось не пожалів гроші на софт та додаткові знання. Всі ці гравці – сертифіковані та ліцензовані.
До них звертаються юридичні особи та звичайні люди за певним набором послуг щодо виготовлення технічної документації. У відповідь на звернення, формується команда, виїжджає на місце, здійснює всілякі обміри, актує, перевіряє архіви та виготовляє відповідні документи, внісши їх до кадастру.
Згодом вже ради різних рівнів мають розглядати та затверджували ці документи (якщо це стосується приватизації земельних ділянок). Вже після цих рішень громадяни та установи отримували повний і кінцевий спектр послуг. Мова ішла здебільшого про приватизацію землі під будинками.
Колись так було і в Полтаві. Але у нас не буває все просто та спокійно. Бо в Полтаві є Мамай, який всюди загаджує простір довкола себе «МАМАЇВЩИНОЮ». Я інколи думаю, що це як такі собі копачу бурштину. Всюди, де вони бачать можливість витягнути гроші – вони це роблять, буквально своїми помпами вимиваючи найцінніше, що у нас є.
Отже, що вигадали наші копачі-підмамайчики? До переліку документів внесли одну таку «бомажку», без якої затвердження усього пакету не відбувається. А писульку цю підписує керівник земельних ресурсів Оксана Левченко. Якщо технічну документацію подає будь-яка компанія чи приватний землевпорядник, окрім «Форас-ленду» (Forasland), їй обов'язково відмовляють з абсурдних причин і через це землевпорядники не можуть виконати перед замовником своїх зобов'язань, адже без «придуманої бомажульки», яку видумала пані Левченко і називає її «Висновком», який по закону не входить в вичерпний перелік документів які необхідно подавати в технічний документації, дана технічна документація не затверджується, отже стає лише купою паперу.
Простий аналіз документації доводить, що саме через цю схему пройшла левова частка грошей на відповідні послуги, і у всіх замовленнях виграла компанія «Форас-ленд» (Forasland), до речі цією компанією до недавна володіла керівник відділу земельних ресурсів Оксана Левченко. Співпадіння? Не думаю!
Тим паче, що всі підряди на виготовлення технічної документації та інвентаризації земель в 2022 році «виграла» фірма «Форас-Ленд» (Forasland), і отримала прибуток в розмірі 4 млн грн.
Але і це ще не все. Щоби підвищити свою конкурентність на ринку (смішне формулювання), пані землевпорядник пішла ще далі – вони ініціюють спеціальну комунальну програму обсягом у 10 млн. грн., мета якої упорядкування земельної документації. Схема банальна - є комунальні гроші, які в корупційний спосіб покривають частину витрат замовників, «а саме 80%» з умовою, що документацію виготовляє відоме всім підприємство.
Доказом цього – численні дзвінки по старостатах з поясненням цієї формули.
Остап Бендер позаздрив такій винахідливості.
Коротше, бюджет полтавської громади – треш трешовий. І ця програма, лише один з елементів. Відповідну заяву написав в правоохоронні органи! Голосувати за бюджет через такі карманні програми не буду і всіх інших колег від цього застерігаю!
