Транспорт Полтави у 2022 році: що змінилося

Нещодавно завдяки рішенню підконтрольному міському голові виконкому та роботі журналістів полтавці дізналися, що компанія оператор електронного квитка у Полтаві за вересень отримала близько 700 тисяч гривень. 

Нагадаю, полтавська влада обрала «Фарго Сістемс» оператором, що мав би запровадити е-квиток у всьому транспорті міста - як комунальному (це просто), так і приватному (складніше). 

За це компанія-оператор, яка тісно пов'язана з мером міста Мамаєм (інформація ЗМІ), має отримувати 9,9% з кожного квитка проведеного через валідатор. Тож ще раз, що ми маємо:

За умовами договору, підписного між Полтавської міськрадою і ТОВ «Фарго Сістемс», оператор отримує з кожного поданого квитка пасажиру 9,9%. Виходить, що за вересень «Фарго» отримало від всіх провалідованих квитків у тролейбусах 662 751 грн – і це лише компенсації.

Та найцікавіше те, що громадськості достеменно невідомо скільки квитків продано. Адже полтавські перевізники підписали договір з оператором про нерозголошення інформації щодо прибутків й доходів. 

Чому ця інформація закрита? Велике питання, адже сама ідея впровадження е-квитка полягає в тому, аби оцифрувати та диджиталізувати пасажиропотік міста. Це б допомогло визначити популярні\непопулярні маршрути, кількість пільговиків, статистику поїздок, ну і звісно допомогло б в покращенні прозорості та роботи транспортної системи загалом.

Йдемо далі. Окрім усього вищезгаданого, що мало б покращитись з появою е-квитка у Полтаві, я спеціально не згадав головного – вартості проїзду. 

Ціна квитка за проїзд – є ключовим параметром для кінцевого споживача, тобто для пересічного полтавця або полтавки. І як тут не згадати про ті самі 9,99% від вартості кожного провалідованного квитка для «Фарго Сістемс» протягом наступних 10 років.    

Це ще один важливий нюанс, адже місто в лиці чинної влади підписала договір на 10 років та ще й з такими умовами, що навіть, якщо Полтава почне відмовлятись та очищатись від усього до чого причетна приставка «Мамай» – розірвати договір буде ой як не просто. 

Тож, ми маємо картину в якій оператор електронного квитка у Полтаві:

1. Зацікавлений у піднятті вартості проїзду, адже його 10% залежать від тарифу
2. Має майже залізобетонний контракт на 10 років

Чи означає перший пункт, що цей же оператор не зацікавлений на ділі впроваджувати е-квиток, аби добитись реального покращення та справедливого тарифу у громадському транспорті?

Не знаю, але ось що змінилось за цей рік. По-перше, компанія оператор спромоглась обладнати лише частину транспорту валідаторами і по суті це забезпечило лише можливість оплатити за проїзд банківською карткою. 

Адже назвати це повноцінним впровадженням е-квитка край важко. Це просто ще один спосіб оплатити за проїзд, а не тільки готівкою. 

По-друге, і це витікає з першого – транспортна система стагнує, адже саме для оптимізації маршрутів, зменшення часу інтервалів очікування тощо і потрібне нормальне впровадження е-квитка

По-третє, разом з неспроможністю (або небажання) оператора та влади впровадити е-квиток Полтава зазнала чергового “страйку” перевізників і як результат отримала так званих “робін гудів”, що замість 15 гривень й досі катаються з тарифом у 10 гривень. 

І це те, що вбиває комунальні тролейбуси, адже тариф в приватних автобусах та маршрутках тепер дорівнює тарифу тролейбуса, а отже полтавці тепер не мають особливої мотивації обирати народні “траліки”.

Все це в купі з маніпуляціями тарифами, колесами, що все ще відпадають, з самовільним “обелечиванієм” проїзними картками водіям маршруток та не бажанням влади системно і поступово працювати веде до одного висновку – аби змінити громадський транспорт у Полтаві треба мислити системно та змінювати. 

Зміни!