Бюджет здорового міста: бути чи не бути?

Глобально в цьому немає нічого страшного, але й хорошого – мало. Чому? 

По-перше, на випадок, коли управлінці містом не можу дати ради бюджету на наступний рік, передбачено механізм за яким місто керується правилом витрачати 1/12 суми бюджету попереднього 2021 року. Але це лише в теорії. 

В теорії в цьому навіть можуть бути плюси. Ну, наприклад, якщо уявити, що місто захопила мафія, то 1/12 – це, теоретично, економія. 

Чому місто без бюджету – це нот гуд? 

На практиці та в умовах, де мер та влада міста працює з метою розвитку, місто без бюджету – це втрати. Втрата самого бюджету та часу, адже його треба ще банально і по хорошому освоїти (витратити на те, що заплановано), бо як показує практика – багато комунальних підприємств банально не встигають це зробити. 

Чому місто без бюджету – це втрата бюджету?

В Україні й конкретно в Полтаві останні роки дуже популярним є словосполучення двох слів – “бюджет” і “проїдання”. Справді, у бюджеті 2021 року Полтавської ТГ про розвиток там не йшлося. 

Я, як депутат Полтавської міської ради, не побачив жодного раціонального використання бюджетних коштів, крім захищених статей. А захищені статті, це, якщо хто не знає, зарплати вчителям, лікарям, оплати комунальних послуг, поточні ремонти та все, на що обов’язково потрібно витрачати кошти.

Тож, виходить зараз кожного місяця місто живе за 1/12 від бюджету минулого року – бюджету “проїдання”. Тобто, Полтава втрачає час та потенційну можливість витрачати кошти інакше.

А як інакше?

Звісно, зарплати, різні оплати, виплати по кредитах та інші захищені статті важливо. Їх нікуди не дінеш. Але ж можна оптимізувати! Останні роки в Полтаві ніхто навіть не задумувався над тим, щоб переглянути загальний стан речей в установах міста. 

Але окей, йдемо далі. Як Полтаві, що вже системно декілька років займає останні місця в практично усіх рейтингах міст, стати на шлях розвитку та змін?

Відповідь очевидна – шукати розвиток. Як приклад, візьму історію з кредитом. Міста як і звичайні люди можуть брати кредити і це справді дуже популярна практика. На що беруть кредити міста?

Хороший приклад – парк імені М. Горького, Харків. Зараз там сучасний, великий та красивий парк для розваг та відпочинку, що щорічно відвідують приблизно 2 мільйонів осіб (2,5 млн осіб у 2019 році, понад 1,8 млн гостей в період пандемії 2020 року). 

Але таким сучасним та популярним парк став після реконструкції у 2012 році. І головне у цій історії для Полтави те, що зроблено це було за кредитні кошти. Роком раніше, у 2011 році місто взяло кредит в банку в розмірі 20 млн євро. 

Тобто, місто взяло кредит на реконструкцію та розвиток парку, який в ідеальних умовах має підвищувати популярність та приносити прибуток місту. Чи насправді це так – трохи інше питання, яке я б виніс за дужки. 

За дужки, оскільки ми беремо сам концепт: місто витрачає кошти (в тому числі й кредитні) на розвиток. 

В той час Полтава, наприклад, взяла 420 млн грн кредиту на ремонт парків, доріг та заміну освітлення. Як ви розумієте з 3 пунктів, більша частина – про проїдання, заривання в землю. І лише заміна освітлення натякає на розвиток міста, а точніше на економію для Полтави. 

Зараз у Полтаві, попри Бюджетний Кодекс України, який каже, що бюджет на наступний рік має затверджуватися не пізніше 25 грудня поточного року, бюджет нашого міста досі в роботі. 

Хоча у міської влади були наміри його пропхати та презентувати нам, депутатам, які повинні його формувати. Не вийшло. Попереду комісії та доопрацювання. Попереду зміни…