Розмір тексту

Опалення 109-го мікрорайону або що з ним не так.

Мікрорайон складається приблизно з 5 тисяч жителів. Тепло туди надходить з двох котелень: котельні колишнього ПТМЗ та котельні, що знаходиться на території самого мікрорайону. Котельня заводу будувалася синхронно з містом в часи, і так, як сам завод був молодим та потужним, на нього лягала соціальна функція — опалення цілого мікрорайону. 

Після приватизації та неквапливого процесу продажу заводу, постало питання: а що робити з котельнею?

Якщо ліквідувати одну з двох котелень — тепла на 109-й просто не вистачить. Тож, вже багато років йде дискусія щодо подальшої долі котельні на території колишнього ПТМЗ. Минулого року було прийнято рішення створити ТОВку, співзасновником якого на 51% стане міська рада (контрольний пакет акцій) та, на 49% — приватна структура. Назвали цю структуру «Полтаватепло», закріпили за нею котельню на території колишнього ПЗМС та місію опалювати мікрорайон. 

І все наче добре, підприємство працювало та надавало свої послуги у 2020 році. Та у 2021му, коли почали змінюватись тарифи на газ, керівник «Полтаватепло» звертався до міської ради (у лютому та березні) з проханням переглянути вартість тарифу, адже ціна виросла і стала такою, що з нею неможливо було б опалювати частину 109-го мікрорайону надалі. 

Міська влада з невідомих причин проігнорувала це прохання і вже у липні виїзна комісія депутатів полтавської обласної ради виявили, що котельна по факту розібрана та порізана на метал...

З того моменту про проблему опалення 109-го мікрорайону почали говорити всі, тож міська та обласна влада почала ворушитись в напрямку розв'язання даної проблеми. Почалися спільні комісії, створили нову — з техногенних катастроф, аби не допустити Алчевський сценарій. Нагадаю, що взимку 2006-го ціле місто через аварію залишилося без тепла. 

В процес активно увімкнулись депутати обласної ради, очільник області. З іншого боку (а саме з середини проблеми), міська влада не дуже й поспішала. Деякі комісії ігнорувались, на деяких були присутні лише «зами». Йдемо далі.

14 вересня, на комісії містобудування та архітектури ми поставили питання заступнику міського голови з питань ЖКГ: що там відбувається та коли вже очікувати тепло у 109-й мікрорайон?

Ніяких тобі конкретних дат та цифр у відповідь ми не отримали. В свою чергу, разом з депутатом Вадимом Ямщиковим виступили з пропозицією створити виїзне засідання комісії прямо до котельні, щоб на власні очі подивитися на стан речей зараз та поспілкуватися з керівником. Загалом нас цікавило три питання:

— Коли котельня запуститься?

— Що необхідно від нас як від депутатів?

— До чого готуватись людям?

Сьогодні — день виїзної комісії. На місці ми півтори години ходили навколо, викликали поліцію, бо нас не пускали на територію цієї котельні. Хоча організатором є міська влада. Як не дивно — все відбувається саме таким чином, через одне місце, як кажуть. 

Після півтори години бою нас таки впустили й нарешті керівник «Полтаватепло» почав відповідати на наші питання. Він пояснив нам, що головна проблема з опаленням 109-го мікрорайону складається з кількох підпитань.

По-перше, суму, яку «Полтаватепло» заборгували постачальнику газу «Полтавагазу» складає близько 5 мільйонів. По-друге, близько 4 мільйонів компанія заборгувала «Полтаватеплокомуненерго» і ще десь 2 мільйони цій же компанії не заплатило саме населення. Звідки такі борги?

Як пояснив керівник «Полтаватепло», його компанія не збільшувала тариф для населення за опалення, але сама продовжувала купувати газ майже вдвічі дорожче. В цій ситуації, особисто для мене, існує декілька дивних моментів. 

Перше: чому за місяць до початку опалювального сезону, котельня розібрана?

Друге: чому керівник «Полтаватепло» офіційно не звертався до депутатів, міського голови, журналістів з пропозицією погасити заборгованість в розмірі майже 9 мільйонів задля того, щоб запустити котельню вчасно?

Бо (зараз ви здивуєтесь) таких, саме офіційних заяв ще не було. Було декілька неофіційних заяв про те, що необхідно збільшити тариф, але ні слова про те, що котельня повністю розібрана та про те, що у міста «під носом» може статися трагедія. 

Які шляхи вирішення?

Ми надали протокольне доручення вивчити це питання та дослідити з чого конкретно та яка загальна сума боргів, але іншого шляху аніж гасити цю заборгованість — немає. 

22 числа буде комісія, куди ми запросили керівника «Полтаватепло», він має нам надати усю інформацію щодо боргів, щоб простіше було розв’язати проблему.

А далі як? Будемо стукатися до міського голови, хай уже нарешті зверне увагу на проблему. Може, навіть поїде на територію заводу. Вперше!

А ще: ми наполягатимемо на тому, щоб питання сплати боргу коштом міського бюджету розглядалося як окреме питання. Не потрібно ховати 109-й у пакет із купою «шкурних» питань. Це може бути окремий проєкт чи навіть позачергова сесія. Як завгодно, аби лише обійшлося без маніпуляцій, а люди нарешті отримали тепло.

Ще одне важливе питання, особисто для мене, це те, що маючи таку проблему та безпосередню відповідальність за неї перед людьми, міський голова жодного разу не з'явився на території котельні та навіть не намагався розібратися у даній проблемі. Очевидно, що головний менеджер міста обов'язково має бути першим, хто має виїжджати та розбиратися у таких проблемах (якщо вони вже виникли). 

Ну а поки уваги від міського голови чекати не приходиться, ми включилися у процес та разом намагаємося розв'язати цю проблему. За найоптимістичнішим сценарієм, опалення у 109 мікрорайоні з'явиться не раніше листопаду. Тож, бездіяльності міського голови салют, а ми працюємо далі.

Про автора

Юрій Бражник

Юрій Бражник

Депутат Полтавської міської ради

120
Останні публікації:
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему