Розмір тексту

Всесильність приватних перевізників або що не так з міською владою?

Ще одне підтвердження імпотентності міської влади та всесильності приватних перевізників. На сьогодні, буквально через пару місяців після підвищення проїзду до невиданих раніше 8 гривень, вони кажуть, що погодяться на встановлення валідаторів у своїх дірявих маршрутках ЛИШЕ за умови ще одного підвищення тарифу — на цей раз усього до 10 гривень.

Не, ну ладно. Уже ж всі помітили НАСКІЛЬКИ ПОКРАЩИЛИСЯ умови та комфорт пасажирів? Вісім гривень — і гнилі, діряві маршрутки перетворились на казкові карети з кондиціонером, нормальними водіями та відсутністю запаху диму та «русского радіо» всередині. А, ну і ще ж одразу всі вони стали відстежуватися онлайн та чітко дотримуватися графіку. А що ж буде за 10 гривень...

Насправді і приблизно нічого з цього списку не відбулося. Окрім, звісно, двох великих та нормальних Солярісів, які таки походять на нормальний громадський транспорт. Але і тут є але. Диво чи ні, але перед новиною про те, що перевізники погодяться на встановлення е-тікету лише за підвищення до 10 гривень, вийшла ще одна новина:

«ВЕЛИКІ АВТОБУСИ З КОНДИЦІОНЕРАМИ НЕ МАЮТЬ ПОПИТ СЕРЕД ПОЛТАВЦІВ — ПЕРЕВІЗНИК» або ж ще одна варіація на тему «Я приватний перевізник, а пасажири – це ніхто»

«Многоходовочка» як то кажуть. І все б нічого, аби тільки не те, що саме міська влада має встановлювати вимоги та диктувати умови на яких мають працювати приватні перевізники. Якщо вони звісно цього хочуть, бо якщо ні, нормальна влада будь-якого міста каже: «Або ви працюєте, або ми знаходимо інших, нормальних перевізників». 

Міська влада має провести чіткий і зрозумілий (навіть для приватних перевізників) конкурс, де прописує усі правила та можливі порушення цих правил. Якщо ми говоримо про е-тікет, то однією з вимог має бути допуск на маршрут виключно перевізника з валідатором. 

В разі порушення, вимкнення або ще якогось катаклізму, перевізник спочатку штрафується, а на другий раз — взагалі втрачає право обслуговувати маршрут. При цьому штраф за перше порушення має бути доволі відчутним, аби його не захотілося отримати, а втрата права на маршрут — негайною та безповоротною. Лише так можна вибудувати нормальні взаємовідносини між усіма сторонами — владою, перевізниками та громадою.

А ще це унеможливить вакханалію, яка була, наприклад у 2019 році, коли приватні перевізники тупо відмовилися виконувати свою роботу та шантажували все місто. Нагадаю, що єдиним спасінням тоді стало КП «Полтаваелектроавтотранс». Але воно потрібне не тільки для того, щоб «рятувати» — воно здатне забезпечити перевезення усією Полтавою, треба лише почати не душити, а розвивати підприємство.

На сьогоднішній момент це комунальне підприємство має 52 тролейбуси. При бажанні та нормальній роботі їхню кількість можна збільшити до 100 одиниць. Якщо ще додати сюди комунальні автобуси, підприємство з легкістю покриє потреби громади у транспорті, навіть якщо пани перевізники знову надумають шантажувати місто.

Але окрім знахабнілих перевізників, є ще й красівий мер, що має на меті знищення КП «Полтаваелектроавтотранс» та інших важливих місту комунальних підприємств. Ось ми і маємо: не влада ставить вимоги та контролює перевізників, а перевізники встановлюють  ультиматум усьому місту:

«Якщо проїзд буде по 10 гривень — встановимо, якщо ні — не встановимо»

Це трохи бандитське «якщо» показує одне з двох — або імпотентність влади, або її інтерес саме у такому розвитку подій. Чи припустимо це? Абсолютно ні. Ще одне підняття вартості проїзду без покращення послуг — недопустиме. 

А ось впровадження електронного квитка та початок реформи транспортної системи — це те, що ми підтримуємо та над чим будемо працювати. Бо Полтава потребує ЗМІН на краще.

Про автора

Юрій Бражник

Юрій Бражник

Депутат Полтавської міської ради

117
Останні публікації:
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему