Поговоримо українською?
Сьогодні говорю про мовний закон. Ще до початку набуття чинності він викликав великий резонанс, а після — не всі дотримуються його, деякі навіть саботують.
Вже від 16 січня 2021 року почала діяти стаття 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови, як державної».
Це означає, що тепер, згідно закону, до споживача необхідно звертатися українською мовою. Лише якщо споживач забажає змінити мову спілкування, тоді надавач послуг має право на це.
Як я до цього ставлюся?
У країни, яка не має власної мови — немає майбутнього. Це факт, який не може бути оскаржений. Якщо ти хочеш знищити народ та державу, достатньо лише забрати в неї національну мову, усе інше через покоління зникне саме по собі. Бо саме мова першочергово показує нашу національну ідентичність.
Споконвічно російська влада намагалася викорінити українську мову.
Декілька фактів:
1. Указ Петра l про заборону книгодрукування українською мовою.
2. «Валуєвський циркуляр» «ніякої окремої малоросійської мови не було й бути не може».
3. 1908 рік — україномовна культурна й освітня діяльність визнана шкідливою для Російської імперії.
Це далеко не всі факти, які є достовірним підтвердженням гноблення української мови і народу. Це відбувалося протягом довгого історичного періоду.
Я впевнений, що не за горами той час, коли говорити українською буде престижно. Ми українці, і цей закон один із багатьох кроків підтвердження нашої національної ідентичності.
