Мінські угоди - інвестиція Москви у свій майбутній реванш!
Мінські угоди є і були слабкою позицією України у довгостроковій перспективі. Москва перепршиває щодня мільйони наших громадян. Так звані ДНР і ЛНР це армія виборців Москви. І вона піде у наступ не завтра, а на виборах до парламенту. Отже, тоді і буде реванш ПР і Кремля.
Країну намагаються примусити до виконання неприйнятних Мінських угод. Щодня я отримую купу дзвінків з питанням: «Чи буде війна? Що робити? Виїджати за кордон чи пакувати тривожний рюкзак?». Я і моя родина в Україні. Ми не залишимо Батьківщину.
Керівництво країни нагнітає ситуацію в засобах масової інформації, щоб відвернути увагу від провалених ними реформ, мітингів ФОПів, інших соціальних негараздів, нової хвилі захворювань на омікрон, економічної кризи та недофінансування армії. Замість того щоб чесно розказати що вони передбачають під так званими «політичними іграми» і припинити сформовану за їх вказівкою паніку серед населення, що вже пакує тривожні рюкзаки, влада країни тихенько собі розмірковує як імплементувати Мінські домовленості, не втративши після цього проєвропейський електорат на майбутніх виборах. Несправедливо замовчувати від народу про свої плани здачі інтересів країни, яка підтримує курс на Європейський союз та НАТО, адже психологічна війна вже програна- люди налякані і вже вивозять свої сім’ї за кордон.
Проросійські політичні сили з екранів власних телеканалів теж закликають до реалізації Мінських угод та скорішого проведення місцевих виборів на території ЛНР і ДНР, щоб країна-агресор мала більше мандатів на місцевому, а згодом після найближчих парламентських чи президентських виборів і на загальнонаціональному рівні. Голосування 3 000 000 населення ЛНР та ДНР значно посились агентів Кремля, які прагнуть повернути курс України до митного союзу з Росією.
Ми мали шанс через Будапештський меморандум вийти на повне врегулювання військового конфлікту, але замість цього тодішня влада підписала приговор Україні, підписавши Мінські домовленості. Це був квиток в одну сторону - «чемодан - вокзал - Росия». Це була здача інтересів країни та її сувернітету. Можна скільки завгодно кричати проєвропейські гасла і навіть змінити бренд «БПП» на «ЄС», але дії говорять гучніше за слова! Нинішній президент продовжує цю проросійську гру, того не повідомляє людям про реальні вимоги й зовнішній політичний шантаж, на який він погодився. Треба мати політичний хист, досвід і вміння вести дипломатичні перемовини на користь своєї країни, щоб не наступати на горло виборцям, що довірили тобі «місце за штурвалом». От до речі цікаво зауважити, що якби мова йшла про реальний корабель, то навряд чи туди б допустили людину без капітанського досвіду, а президентом ризикнули поставити. От і отримали купу проблем із якими ще десятки років доведеться боротися. Куди вести Україну люди чітко продемонстрували під час Революції Гідності. Зраджувати їх мрії і навіть не повідомляти їм про зраду- не чесно. Люди не пробачають спланованої брехні й маніпуляції. Це може закінчитися новим Майданом і поваленням зеленої влади.
У такий відповідальний для країни час необхідно плідно працювати, а не йти на карантин. Високі тарифи, зростання цін на все, ріст долара, новий штам коронавірусу і критична міжнародна ситуація довкола України, а «слуги народу» йдуть на канікули. Зелена влада вона ще й того « зелена», бо не дозріла взяти на себе відповідальність за країну, не дозріла до прийнятті серйозних, правильних кроків, не готова приймати стратегічно виважені рішення. Таке враження, що вони ставляться до сьогодення, як до репетиції. Другого дублю не буде. Життя- це не кіно. Його не можна перезняти. Наше сьогодні- це життя мільйонів людей, які не розуміють чого ВР постійно відпочиває. Не хочете працювати - складайте мандати. Країні необхідні перевибори. В чинному складі монобільшості немає кому вести перемовини дипломатичні, немає кому писати законопроєкти з турботою про людей. Слуги народу «піджали хвости» і виконують всі вказівки керівництва, не розбираючись за що вони голосують і як людям з цим жити.
