День памяті Георгія Побідоносця. Батьківщині - тільки перемог!

Георгій виріс й став полководцем у війську імператора Діоклетіана, який, до слова, ненавидів християнство. Побачивши, що правитель веде політику гоніння, Георгій одразу відмовився від кар'єри й пішов з посту. За такий вчинок Діоклетіан наказав не лише стратити святого, а й катувати. Георгій Побідоносець є покровителем воїнів та всіх, хто перебуває в небезпечній зоні бойових дій. Згадаймо сьогодні не тільки Георгія Побідоносця, але і всіх воїнів, які бьються та складають голови за вітчизну на Сході України!
У час пандемії та війни армія і медицина повинні гідно фінансуватись. Неприпустимим є недофінансування оборонного сектору країни, на який згідно з законом «Про оборону» має йти щороку не менше 3% ВВП. Сьогодні лікарі й захисники на передовій мають відчувати, що держава про них дбає, однак бюджет на 2022 рік, свідчить про зворотне. У Держбюджеті на 2022 рік на Збройні сили України не додали на оборону 30 мільярдів гривень, які необхідні, аби виконати Державне оборонне замовлення, забезпечити армію всім необхідним, підняти зарплати захисникам на передовій, щоб вони розуміли, що держава про них дбає.

Сьогодні хочеться подякувати військовим капеланам, які духовно підтримують нащіх воїнів. Дякую, священники українських конфесій, які в 2014 році – із початком агресії Росії проти України пішли капеланами у різні підрозділи, щоб бути разом із бійцями на передовій. Адже всі ми усвідомлюємо взаємозв’язок духовного та фізичного здоров'я людини.

Cьогодні, коли країна постала перед нищівною загрозою з боку пандемії, як ніколи важливо підтримувати хворих на Covid не лише забезпеченням медикаментами, кисневими станціями, належними заробітними платамами та надбавками медичних працівників, а й надавати їм в лікарнях морально-духовну підтримку.

З часу здобуття Україною незалежності, в нашій країні медичне капеланство розвивається здебільшого за ініціативи самих  релігійних спільнот попри відсутність належної правової регламентації. Базові принципи душпастирської діяльності у медичних закладах потребують саме законодавчого врегулювання. Закон має стати відповіддю на існуючий духовний запит. Звичайно слід врахувати, що свобода світогляду та віросповідання базується на принципі вільного волевиявлення, тому до пацієнта не можуть бути застосовані жодні заходи примусу до участі в богослужіннях чи релігійних обрядах. Та коли пацієнт потребує спілкування з духовним наставником, але не має можливості встати з ліжка, то медичний капелан може стати справжнім порятунком душі та тіла хворого.  

Друзі, нехай береже, Вас Господь Бог та Святий Георгій!