Бита не битих знову везе. Підсумки «Вашингтону».
Країна чекала дипломатичного суперфіналу у Вашингтоні багато років. Ми вірили, що Президент привезе звідти перемогу, адже всі ці роки Україна платила життям за мир у Європі, платила, воювала, чекала. І що?
Відбувся довгоочікуваний візит Президента України до США. Свідомі українці чекали трьох конкретних речей: жорсткого рішення по НАТО, по «трубі», глобальну воєнну допомогу. І, звичайно, партнерство у інфраструктурній реформі енергетики. Вишенкою на тортику мав бути новий пакет радикальних санкцій.
У результаті ми отримали три твердих «ні», і «сто» дуже умовних «обіцяємо». Меморандуми про меморандуми, схвильованість та стурбованість, солідарність на хліб не намажиш. Відтак, зовнішньополітичний курс України впав у літаргічний сон.
Це підсумком дипломатичного шпагату який виконувала урядова команда всі ці роки при владі. До речі, не лише при новій. Відсутність стрункоі амбітної лінійки задач, чіткого вектору руху, незмінності і відданості цінностям демократії які пропагує США привело до тотальної недовіри та втраченого часу. Ця земля, цей майданчик для діалогу - висушений непослідовністю влади в Україні.
В своєму арсеналі Батьківщина і «Батьківщина» ще має висококваліфікованих мотивованих дипломатів, здатних вести міжнародну політику України в потрібному нам руслі, політиків здатних побудувати дійсно міцну, незалежну державу, з якою будуть рахуватися у світі. Пройде час і ми повернемо українській дипломатії зміст і реальний історичний курс. Але жаль ці роки які б служили історіі Держави, а служать непрофесійному політиканству.
