Перебіг Олімпіади в Токіо - сигнал про необхідність реформи і підтримки спорту.
Ми вражені героїзмом та успішністю нашої збірної у Токіо. Але ще ми бачимо мізерність внеску держави у їх перемоги. В основному це підтримка батьків та особистий дух.
Спортивна інфраструктура, освіта та пропаганда в Україні на низькому рівні. Про це говорять спортсмени і вболівальники. Український спорт виживає лише завдяки особливій ментальності тренерів та спортсменів. Спортсмен спочатку має перемогти труднощі підготовки, не увагу з боку чиновника, а потім вже суперника.
Ми бачимо справжні подвиги тренерів-батьків, бачимо спортивний надрив, жагу до перемоги хлопців та дівчат. Але без надійного плеча держави це не має перспективи. Треба пам’ятати, спорт це вітрина дипломатії і здоров’я нації. І треба не забувати про його цивілізаційну особливу місію.
Що маємо робити? Передусім, треба зрозуміти «на якому ми світі», який стан спорту і фізичної культури. Отже, аудит. Далі, маємо народити наші цілі та задачі, спланувати реформу пропаганди, спортивної школи, інфраструктури та соціальної сфери. Вкласти кошти, розвивати спортивне підприємництво і тд.
Наша команда чітко розуміє і має алгоритм порятунку українського спорту. Питання лише у мудрості і довірі людей.
Ми готові! Ми маємо перемогти спочатку у внутрішній політичній Олімпіаді, щоб згодом засипати Україну вже спортивним олімпійським золотом!!!