Журналісти - нова креативна еліта країни, наша совість, рушій еволюції. Вітаємо із святом!
Нова епоха в українській політиці почалася із репліки "партії влади" про непотрібність журналістів і нікчемність місії журналістики в житті країни. Звичайно модно опонувати владі, тим більше у таких резонансних і очевидних питаннях, але я хочу сьогодні, у день професійного свята журналістів, висловити низку аргументів на користь професії та на користь її представників.
Журналістика та просвітництво.
Маючи колосальні обсяги інформації, постійно працюючи із джерелами, в прямому розумінні цього слова, вболіваючи за справедливість та, так само в прямому розуміння цього слова, полюючи за правдою, журналісти навчають суспільство, займаються просвітництвом. Ми дивимося на політику та культуру очима досвідчених та молодих журналістів. Журналістика це ліва півкуля умовного мозку планети: вони роблять наш погляд на речі, людей, події не стандартними та креативними.
Журналістика і громадянська педагогіка.
Згадайте всі революції за 30 років, вибори, політикум, владу та опозицію. Скрізь журналісти виступали унікальною поліцією совісті. І якщо щось і є святе в українській політиці, це точно виплекане самопожертвою, пильністю. Журналістика народила нову Україну, вона стала локомотивом змін.
Журналіст - фундатор нової епохи, журналістика - нова світська релігія!
Точиться багато розмов про корупцію у журналістиці, журналістам закидають у заангажованості та упередженості. Ключові політичні події в країні відбуваються навколо тем деолігархізації та відділення ЗМІ від великого капіталу. Дуже важливо аби при цьому журналісти не ставали заручниками цих "зіркових воєн".
Журналісти однозначно нова креативна еліта країни, дуже важливо зберегти цей локомотив змін, не дозволити владі декласувати цих талановитих і освічених людей. Журналісти - душа української політики. А ще дуже важливо не забувати журналістів культури та мистецтва та спорту, журналістів життя.
