Розмір тексту

Батьківщина вітає Вас з днем праці!

Дорогі люди праці! 

Батьківщина завжди боролася, бореться і боротиметься за людину праці! Високі тарифи та низькі зарплати, пенсії, умови праці, робочі місця, соціальний захист. Все це у фокусі нашої політичної уваги. Ми захищаємо профспілки і трудові рухи. ми переконані у безповоротності курсу на зміни. Ми віримо, що дуже скоро влада якісно зміниться. Ми знаємо що робити аби українці мали роботу, гідну зарплату та пенсію. Ми з Вами на шляху цих змін. 

Вітаємо Вас з міжнародним днем праці!

І трішки історії цього Великого дня! 

Святкування є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Протести тривали й у наступні дні. 4 травня на площі Геймаркет невідомі кинули бомбу в лави поліцейських. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцейських.

Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15-20 год. на день), вимога його скорочення стала визначальною.

Страйки 1877 року, в яких брали участь десятки тисяч залізничників і металургів були придушені владою. Проте вже на початку 1880-х роківвони розгорнулися з новою силою, при цьому мали здебільшого мирний характер.

1886 року кількість робітників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день, досягла 500 тисяч. Центром руху за скорочення робочого дня був Чикаго. 1 травня того року до протестів трудівників Чикаго приєдналися робітники Нью-ЙоркаБалтимораВашингтонаМілуокіЦинциннатіПітсбургаДетройта тощо. Проте демонстрацію зірвали працедавці та представники влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів. Цей день став апогеєм боротьби за 8-годинний робочий день.

4 травня відбулася демонстрація на площі Хеймаркет як протест проти поліцейської розправи над мітингарями 3 травня, коли загинули 6 робітників, багатьох поранили. Демонстрація була мирною і вже добігала свого завершення, коли невідомі кинули бомбу в лави поліціянтів. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцаїв. Поліція почала стріляти, загинули 4 страйкарів. Вона заарештувала анархістів — робітничих лідерів Чикаго. Вісьмох звинуватили у причетності до вибуху й засудили до страти на шибениці. Пізніше трьом із них замінили смертний вирок на 15 років каторги, інших стратили 11 листопада1887.

1888 — з'їзд Американської федерації праці у Сент-Луїсі оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.

14 липня 1889 — на II (Паризькому) конгресі II Інтернаціоналу після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США було ухвалене рішення про організацію «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про травневі події 1886 року в Чикаґо).

1890 — Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу (зокрема, в Галичині) — масовими мітингами, демонстраціями та страйками. У ВідніПразіКраковіЛьвовіБудапешті та багатьох інших містах Європи й Америки першотравневі заходи пройшло спокійно, у ПарижіМіланіТурині дійшло до сутичок з поліцією та сотень заарештованих, а у Барселоні від жандармського обстрілу робітничої маніфестації загинуло кільканадцять осіб[3].

З середини 1890-х років на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.

Про автора

Сергій Бєлашов

Сергій Бєлашов

Засновник «Полтавтрансбуд», депутат облради

26
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему