Розмір тексту

Полтава... Загальноосвітні-педагогічні курси. 1914 рік.

Полтава... Загальноосвітні-педагогічні курси. 1914 рік.

На цьому фотоколажі що зберігається у Полтавському художньому музеї В.В.Бажана, застигла унікальна історія перших, і на жаль останніх губернських загальноосвітніх-педагогічних курсів, що проводилися Полтавським губернським земством у 1914 р.

Перші курси для народних учителів в губернії проводилися земствами по повітових містах ще з 1870 року, а у 1910, 1911 та 1912 р. у м.Полтава були проведені губернські загальноосвітні курси, до програми яких не входили педагогічні дисципліни.

І лише у 1914 р. у губернському центрі були організовані загальноосвітні-педагогічні курси за програмою дворічних літніх курсів, розробленої у Харкові.

Для проведення курсів губернське земське зібрання у 1913 р. заклало 6350 рублів. Але полтавський губернатор, самодур Багговут, що боявся будь-якого вільнодумства, опротестував постанову земства.

Нарешті в середині березня питання з проведенням курсів було вирішено позитивно.

Для ведення занять на курсах було домовлено про оренду приміщення міського театру, що було надано в розпорядження губернської управи з 10 червня по 10 липня з ранку до 6 годин вечора. Єдина умова була в тому, що в приміщенні театру не будуть проводитися будь-які досліди з вогнем. А тому приміщення для фізичних та хімічних дослідів довелося шукати окремо.

Спеціально для курсів в приміщенні театру був влаштований буфет з чаєм, молоком та холодними закусками за зниженими цінами.

Для курсистів був влаштований гуртожиток в комерційному училищі Баєра (нині вул.Шевченка, 19). Організацію його взяв на себе наглядач богоугодного закладу М.Ф.Максимович. Плата за проживання з повним пансіоном протягом місяця складала 23 рублі. Курсистам, що не бажали мешкати в гуртожитку в управі видавалися відомості про квартири, де можна було дешево зняти кімнату. Такі квартиранти мали право обідати в богоугодному закладі (нині Полтавська обласна клінічна лікарня) обідом з двох, а у свята з трьох страв, по 30 копійок за обід.

В приміщенні столової губернської управи під час курсів була влаштована виставка учнівських робіт початкових шкіл Полтави, наочних посібників, а також підручників та методичних рекомендацій по всім предметам початкової освіти. Потрібно сказати що тут крім робіт учнів полтавських та повітових шкіл, були роботи єврейської жіночої школи, школи сліпих.

Вхідні квитки курсистам видавалися в губернській управі 8 та 9 червня, після пред’явлення посвідчень вчителя.

Згідно з програмою дворічних циклів, в курси входили педагогічна психологія, методика російської мови та арифметика. Крім того, в перший рік, 1914, планувалося прочитати чотири предмети загальноосвітнього характеру, на наступний – гуманітарного.

16 лекцій та 4 практичні заняття по педагогіці провів відомий лікар та психолог Лазурський Олександр Федорович, професор Петроградської педагогічної академії. 20 лекцій та 20 практичних занять по методиці російської мови – викладач тієї ж академії та Фребельських (дошкільних) курсів Тумім Григорій Григорович. 15 лекцій та 5 практичних занять з методики арифметики провів Ізвольський Микола Олександрович, викладач Вищих жіночих курсів, автор підручників з математики, редактор та видавець журналу “Математический вестник”. 14 лекцій та 7 практичних занять з біології провів відомий природознавець, педагог, історик та письменник Єлачич Євгеній Олександрович. 20 лекцій та 22 практичні роботи з ботаніки провів доцент Петроградського університету, майбутній професор, автор праць по морфології рослин, Генкель Олександр Германович. 13 лекцій та 10 практичних занять провів лаборант Київського університету Яворський Володимир Полікарпович, в майбутньому відомий український хімік-органік, професор, академік АН УССР. 5 лекцій та 30 практичних занять з фізики провів Сенявін Леонід Олексійович, викладач Духовної семінарії.

Всього було прочитано 103 лекції та проведено 98 практичних занять, замість 94 та 60 відповідно. Це було 200 годин, тобто більше ніж 6 занять на добу.

На курси записалося 289 осіб, зі всіх повітів губернії, з яких жінок – 223, чоловіків – 75. Це були вчителі з земських (207), церковноприходських (33)¸ міських (23), середньо-навчальних(18), міністерських (11), залізничних (4), та приватних (2) шкіл. 99 осіб з курсистів з 8 повітів було просубсидовано для курсів повітовими земствами.

Заняття на курсах розпочиналися о 9 годині ранку і продовжувалися до 1 або 2 години дня. Потім з 5 годин вечора проводилися практичні заняття. В проміжку між ранішніми та вечірніми заняттями проводилися екскурсії. В неділю, коли не було занять проводилися дальні екскурсії.

З дальніх екскурсій була екскурсія в Зеньцівський ліс 15 червня, де доцент Генкель прочитав лекцію по географії рослин. 22 червня була екскурсія в інститут садівництва, 25 червня була екскурсія на Шведську могилу, а 6 липня на Дослідне поле.

В будні дні курсистів водили на свічний завод (11 червня), в типографію Л.Фрішберга (13 червня), декілька разів були відвідини природничо-історичного музею, кустарного складу та етнографічного музею. Курсисти оглядали також електростанцію, міський водогін, пекарню, так звані “дома трудолюбия” (заклади для малозабезпечних), відвідували дитячий майданчик у дворі міської управи, де керівниця прочитала реферат про дошкільні заняття, а потім провела ігри та заняття з дітьми при слухачах. 29 червня демонструвався телескоп.

Для більшої комунікації між курсистами чотири рази влаштовувалися вечірні банкети: двічі в міських школах, один раз в гуртожитку та один раз у фельдшерській школі.

Курси такого рівня і такої організації їх проведення не могли не залишити найяскравіші враження в курсистів. Єдина скарга, як було зазначено в анкеті – курси були короткими, а хотілося більше лекцій, більше практичних робіт, більше екскурсій.

Планувалося що влітку 1915 року відбудеться другий їхній цикл…

Але, як буває часто в історії, багатьом хорошим світлим ідеям не вдається втілитися… через війну…

Лишився фотоколаж, який через століття передає людську радість і надію, що підростаючі покоління можна навчити всьому доброму та світлому…

Про автора

Віктор Бажан

Віктор Бажан

Меценат, філантроп, засновник музею

155
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему