Диканька... Одеса... Храм Святителя Луки Кримського...

З чим у Вас асоціюється Трансільванія?

В багатьох виникне стереотип заснований на шедеврі Брема Стокера, про похмурі схили Карпат, на яких місцева знать будувала неприступні замки, про край, що  в свій час став водовертом історії, а нині – легенд та забобонів!

Але, як би там не було, саме з цього краю в кінці XVI століття сербом-переселенцем, була привезена на Україну чудотворна ікона, що відома як Касперовська ікона Божої Матері.

Переходячи по спадку ікона у 1809 р. була придбана  поміщицею Уліанією Іонівною Касперовою, що мешкала в маєтку Ново-Іванівка, Херсонської губернії. До цього часу ікона була вже досить старою і живопис до того потемнів, що вже важко було розібрати лик Богородиці та Спасителя.

В лютневу ніч 1840 року поміщиця Касперова слізно молилася іконі, щоб та допомогла їй в бідах. І трапилося диво: лик Богородиці прояснився. Ікона обновилася.

Мілка шляхтичка Віра Бурлеєва, що жила в сусідньому селі в той же час, ніяк не могла вилікувати параліч лівої руки. Навесні 1840 року уві сні вона почула голос діви Марії, посилаючий її в село Касперово помолитися іконі. Бурлеєву привезли в будинок Касперових, де після молитви вона вилікувалася.

Влітку 1843 року трапляються ще три видатних зцілення. Після молитов перед образом Божої Матері видужав Іван Шумяков, 13-річний селянський хлопчик із Херсона, який страждав нападами падучої хвороби. Одужала очаківська міщанка Марія Смішна, яку в будинок Касперової привезли частково паралізовану. До зцілення Смішна була не в змозі керувати половиною свого тіла і рухатися самостійно була не в змозі. Після молитви перед образом Пресвятої Діви і помазання маслом від лампади повернувся здоровий глузд Новоіванівській селянці Парасков'ї Семипудовій, яка довгий час була одержима.

До ікони почали приходити паломники і поміщиця зрозуміла, де повинно бути справжнє місце святині і віднесла її в місцевий храм Св.Миколая.