Розмір тексту

Віктор Бажан: «Шукаючи лідера – ми повинні обирати насамперед виключну особистість!»

Нещодавно мене запитали: «А що ж таке політичне лідерство, і яким повинен бути справжній політичний Лідер з великої літери (а головне, де його шукати в наші буремні дні)?».

Історія знає дуже невелике число людей, яким можна дати таку характеристику, і зазвичай вона давалась уже після того, як ці люди дійсно змінили хід історії. 

А серед них були дуже різні люди. Починаючи від флібустьєрів, як Генрі Морган, і закінчуючи університетськими професорами штибу Антоніу де Салазара та політв’язнями, як Вацлав Гавел. Є серед них диктатори, як Франсіско Франко чи Аугусто Піночет, філософи, як Махатма Ганді.

З іншого боку, саме поняття політичного лідерства дуже розпливчасте, і часто змішується із поняттям очільника держави чи національного руху. А тут взагалі справи повний швах: кінець двадцятого та початок двадцять першого століття упевнено доказують, що на відповідних посадах можуть опинятись як звичайні сірі чиновники, в яких нема ні краплі  харизми, так і справжні божевільні, які будують собі золоті статуї при житті, або уявляють себе світовим жандармом, якому дозволено все.

Круг замкнувся. Ми маємо силу-силенну прикладів політичного лідерства, а розпізнавати справжніх лідерів не вміємо. Тому і очікуємо “другого Вашінгтона”, “другого Піночета” чи “другого Гавела”, забуваючи про те, що всі перелічені особи у свій час були першими, унікальними і ні на кого не схожими – тому і стали видатними політичними лідерами, а не зайняли номерні місця в довгому переліку тих, хто “жив, правив, вийшов на пенсію (варіант: помер)”.

Отже, за великим рахунком, шукаючи Лідера – ми шукаємо насамперед виключну особистість.

Історія знає чимало політичних лідерів, які менше за все хотіли владарювати. Найвідоміший з них – Цинциннат. Але чи мав він волю до влади? Безумовно, інакше б просто не зміг керувати військом. Але чи була для нього влада самоціллю? Очевидно, що ні. Для нього значно більш важливим було щось інше. Відповідальність за долю своєї країни. Причому у випадку давньоримського полководця мав місце складний вибір, що важливіше – відповідальність перед своєю Батьківщиною, чи відповідальність перед країною. І як справжній лідер, Цинциннат упевнено зробив вибір на користь останнього.

В цьому яскраво проглядається ще дві важливі характеристики: для лідера пріоритетом завжди є країна чи місто, задля якої він готовий пожертвувати особистим. А іще він більш далекоглядний, ніж пересічна людина. Адже зрозуміло, що якщо Рим захоплять варвари, Батьківщина Цинцинната опиниться в значно більшій небезпеці, ніж у випадку втрати батька і годувальника, або якщо просто зіпсується цьогорічний урожай.

Але такий вибір роблять і пересічні громадяни: це якраз та відмінність, за якою визначають, хто є патріотом, а хто – просто обивателем, якому начхати, хто при владі, і який кусок території треба віддати за гарантію спокійного життя. А ми повинні шукати виключність. І тут нам необхідно звернути увагу на те, що видатні політичні лідери, як правило, з’являлись в критичні для країни чи міста часи. Це необов’язково може бути війна. Критичним часом може бути і економічна криза, соціальна чи політична нестабільність. В цій ситуації, як правило, і з’являється лідер, який, на манер Цинцинната, приймає на себе відповідальність за рішення.

Політичний лідер повинен опиратись на народ. А це значить, що народ повинен йому довіряти. Ключове слово тут – саме ДОВІРЯТИ, а не ВІРИТИ. 

А народ довіряє лідеру тоді і тільки тоді, коли розуміє, що саме той робить. І тут ми приходимо до останньої риси, яка притамання справжньому лідеру. Але це не харизма – хоча її наявність дійсно БАЖАНа. Це уміння простими словами пояснювати складні речі, і сміливість – саме так, сміливість – називати речі своїми іменами.

Лишилось сказати, що буває, коли такого лідера не знаходиться, чи люди просто в силу якихось обставин його не бачать. А тоді відбувається дуже проста річ: вони обирають собі найбільш аморфну і сіру особистість… і наділяють її в своїй уяві всім вищепереліченим. При цьому як правило, за основу береться політична процедура. 

Шкода тільки, що в реальності це обертається “ефектом Цахеса”, і такий лідер швидко втрачає і рейтинг, і підтримку. А разом із ними часто й шанс країни чи міста на вирішення кризи, відповідно і ставить під питання існування самої держави чи міста.

Тому, коли ви обираєте політичного лідера, пильно придивіться до нього. Раптом у когось із них уже проявився той самий набір якостей Справжнього Лідера, який ми щойно отримали емпіричним шляхом. І тоді у нас буде свій Перший, Унікальний і Неповторний, “дубля” якого будуть БАЖАти собі наші сусіди.

Про автора

Віктор Бажан

Віктор Бажан

Меценат, філантроп, засновник музею

103
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему