Розмір тексту

Віктор Бажан: «Ми звикаємо до благ, забуваючи дякувати за них Богові!»

Люди безперервно скаржаться з приводу і без приводу. Наприклад, взимку їм занадто холодно, а влітку дуже спекотно. І, якби ж то йшлося про давні часи, коли від погодних умов дійсно залежало все життя людини - посуха або заморозки могли знищити врожай на полі, що тягнуло за собою голод, а можливо і смерть.

Але в наш комфортний час кондиціонерів і опалення скаржитися на погоду людям, які ніяк не залежать від тяжкої праці на полях, на відміну від наших предків, як мінімум недоречно.

І це стосується не тільки скарг на погоду. Зараз немає жодного чинника, на на який би ми не скаржилися. Відповідно ми зараз не говоримо про реальні проблеми з якими можуть стикатися люди. Тільки подумайте від чого ми страждаємо, що виводить нас з рівноваги.

«Ах, цей магазин закривається об 11 вечора, а не працює всю ніч - як незручно!», «Ці банани недостатньо зрілі», «Цей поїзд запізнюється вже на цілих три хвилини. Який жах!".

Дивлячись на такі страждання людей зі смартфонами, людина з ще зовсім недавнього минулого просто здивцвалася б. І мала б рацію.

Людина вже дуже швидко звикає до гарного і починає сприймати це, як даність, як якесь своє невід'ємне право. І, якщо згадати священну історію, це аж ніяк не явище нашого часу.

Згадаймо євреїв яких Мойсей вивів з єгипетського рабства. Спершу, врятований від нестерпної роботи і гніту, народ скаржився на переслідування фараона, коли ж Господь проявив свою силу і знищив переслідувачів, а врятовані відразу стали скаржитися на мізерну їжу, а коли ж Господь послав їм манну з неба їм і цього здалося замало ... І якщо все це відбувалося при постійних чудесах Господніх, то що вже можна про нас казати?

Ось і з нами відбувається рівно те ж саме. Ми так мало цінуємо всі блага, які Господь дає нам в цьому житті і постійно нарікаємо. Нам все не так. Нам все мало. І, як наслідок, нарікання закінчуються ще більшими проблемами.

Ми звикаємо до благ, забуваючи дякувати за них Господа, а відчувши найменший дискомфорт, починаємо нарікати і нити.

І, якщо вдуматися, то проблеми із-за яких ми нарікаємо і ниємо, існують тільки в нашій уяві. Адже якби ми насправді цінували те що маємо, то ніколи б не страждали від подібних дрібниць.

Ну, подумаєш, поїзд на три хвилини спізнюється, але ж колись довелося б йти пішки, подумаєш, смартфон повільно заряджається, коли-то не в кожного в квартирі був і стаціонарний телефон (а ще раніше не було і квартир).

Якщо ми навчимося цінувати і вдячно приймати дане нам, то Господь оберігатиме нас від справжніх проблем, про які ми навіть не підозрюємо, і дасть нам благо і світло навіть в найважчі і темні часи.

Про автора

Віктор Бажан

Віктор Бажан

Меценат, філантроп, засновник музею

103
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему