Віктор Бажан: «У співпраці науки і меценатства!»
У той час, як на Батьківщині нашого земляка Антона Макаренка звинувачують у небачених гріхах, світ визнав велич цієї людини як найяскравішого реформатора виховання ХХ століття, невгамовного «Ейнштейна в педагогіці».
Полтава має пишатися такими іменами, тому невипадково саме сьогодні, в День міста, відбулася знакова зустріч учених-дослідників слова і справи видатного педагога з меценатом, колекціонером, хранителем рукописної спадщини Антона Семеновича: представники всесвітньо відомого макаренкознавчого осередку, кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна Полтавського педуніверситету, завітали до полтавського художнього музею, що його створив Віктор Васильович Бажан – людина, яка не лише з юності захоплена творчістю Макаренка, але й зуміла знайти досі невідомі навіть дослідникам оригінали авторських текстів Антона Семеновича.
Як зазначила під час зустрічі докторка педагогічних наук, професорка, членкиня-кореспондентка Національної академії педагогічних наук України, кандидатка у ректори Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Марина Вікторівна Гриньова, завдячуючи великій пошуковій і меценатській діяльності Віктора Васильовича полтавська макаренкіана відкрила нові несподівані можливості для своїх наукових студій.
Відомо, що М. В. Гриньова має рацію і досвід у подібних питаннях. Не можна не визнати її великий талант як організатора науки, саме завдяки її енергії і широті наукового світогляду Україна не вийшла за останні десятиліття із міжнародного макаренкознавчого процесу, не втратила в кон'юнктурному запалі інтерес до всесвітньо визнаного великого українця.
Полтавський осередок, що упродовж сорока років є світовою макаренкознавчою школою, єдиний у державі щорічно проводить міжнародні макаренківські конференції, єдиний, хто кожного року видає збірники наукових праць з макаренківської тематики, веде безупинний науковий діалог із закордонними макаренкознавчими центрами, активно і творчо долучає студентів до долі і справи Макаренка.
Організатором, натхненником і мотиватором всього цього незмінно виступає Марина Вікторівна.
Макаренкознавці прийшли до музею не з пустими руками, вони принесли знайдену два роки тому під час експедиції з пошуків першого місця розташування очолюваної Макаренком Полтавської трудової колонії імені М. Горького в урочищі Триби під Полтавою чи не останню рештку цього унікального виховного закладу – цеглину з монограмою «Е.Т.» (цегляний завод Еміля Трепке).
Подарунок вельми символічний, бо Віктор Васильович наразі втілює у життя спільну ініціативу викладачів кафедри педмайстерності та директора Ковалівського обласного наукового ліцею-інтернату імені А. С. Макаренка Валерія Івановича Шульги щодо вшанування 100-річчя заснування колонії встановленням у Трибах гранітного пам’ятного знака.
