Розмір тексту

Віктор Бажан: "Ми хочемо, щоб Полтава була європейською і за формою, і за змістом!"

Найбільша небезпека для нашої планети – це віра в те, що її врятує хтось інший!  Але це стосується і кожної країни та кожного міста.

Загалом українці вже не вірять у те, що щось можна змінити на краще — стільки разів їх ошукала держава, стільки разів вони стикалися з байдужістю.

Ми звикли ще з радянських часів жити так, ніби є хтось, розумніший за нас. І цей «розумніший» приймає за нас рішення. Так простіше, адже мені наказали, отже, я ніколи ні в чому ніби не винен. І ми дуже часто даємо мовчазну згоду на ті речі, які не мають відбуватися.

Ми повинні розуміти, що ніхто не прийде й не врятує. Усе в наших руках. Треба повірити, треба щось намагатися змінювати, усвідомлювати, що на все потрібен час. І треба, щоб була критична маса людей, які захочуть щось змінювати на краще. 

Яке питання Ви задаєте собі сьогодні – що відбувається в Україні насправді? Якщо це питання задати перехожому зненацька, то думаю, що відповідь буде не втішною: «Бардак!», «Геноцид!», «Багаті багатіють, бідні бідніють!», однак найбільше із варіантів відповідей буде лунати слово «БРЕХНЯ».

Брешуть всі чиновники на державному і місцевому рівнях. Брешуть цинічно, як то кажуть зі смаком, брешуть про те, що у всьому винні всі, окрім них і що лише вони і більше ніхто не виведе нашу країну з прірви. 

А ми чекаємо, довго чекаємо і більшість тих, хто вже не може чекати, а просто хоче жити, їде з країни в пошуках кращого життя і находить його там.

Що відбувається на місцях сьогодні?

Щось зробили в місті, припустимо поладнали дорогу, або ж виклали тротуар бруківкою. Тут же місцеве телебачення на місці. З ким? Правильно, з місцевим чиновником, який розповідає, що лише завдяки його неймовірним зусиллям вдалось це зробити і всі, хто на це дивиться каже: «Брехня!». 

Авжеж брехня, адже це повсякденна робота цих осіб, а не їхній подвиг, а кошти, за які зроблена ця дорога ­– не його особисті, а кошти громади, які постійно дивним чином десь діваються.

Але як саме цей чиновник нажився на цій дорозі знають лише його сусіди, родичі, серед яких є свідомі громадяни.

Якби оцей свідомий сусід, помітивши, що за останній час цей чиновник купив нове авто, побудував новий будинок, купив дочці чи сину нову квартиру і повідомив про незаконне збагачення, а правоохоронні органи, перевіривши і встановивши факт незаконного збагачення, конфіскували б цей автомобіль і 10 % з суми конфіскованого автомобіля отримав би цей свідомий громадянин, то це було б чудово і армія свідомих громадян з кожним би днем збільшувалася б. 

Покращилося б матеріальне становище простих громадян, а чиновники почали б боятись пильного ока свідомих і тоді б до влади прийшли лише свідомі, ті, які дійсно хочуть зробити квітучим і розвиваючим місто, де вони живуть.

Другий приклад.

Електронні декларації чиновників – брехня, цинізм вищого ґатунку.

Ідея дуже проста. Задекларував він свої статки – молодець. А після того розпочинається робота свідомих громадян. 

Дізнався свідомий про не задеклароване майно – повідомив і самостійно контролює хід вирішення його повідомлення (необхідно наділити заявника такими повноваженнями). Встановили, що майно дійсно не задеклароване – конфіскували, продали і 10 % з виручки перерахували свідомому.

Багаті і цинічні брехуни зрозуміють відразу, що нікуди не заховаються, а свідомих буде ставати все більше і більше і тоді професія чиновника вже не буде така популярна серед багатих і цинічних брехунів, а на ці посади прийдуть неймовірні мрійники, які будуть свої неймовірні мрії втілювати в життя.

Ви скажете свідомість за кошти це маячня. Ні, не маячня, адже серед більшості громадян вже і так багато свідомих, але ця свідомість спить, боїться помсти, чекає якогось підходящого моменту, а його все немає. 

Плата за свідомість, а правильніше винагорода за свідомість лише загострить це почуття і виховає свідомих за винагороду, оскільки наслідки такої діяльності буде помітно дуже швидко. До влади прийдуть свідомі та неймовірні мрійники, а брехуни понесуть заслужене матеріальне покарання і підуть з політики або взагалі підуть з очей наших геть.

Що для цього потрібно? Розробити і прийняти закон, який реалізує цю ідею.

Тільки спільними зусиллями ми зробимо наше місто гарнішим, чистішим, приємнішим і світлішим, аби не лише корінні жителі, а й мешканці, гості, туристи відчували себе тут, як вдома.

Про автора

Віктор Бажан

Віктор Бажан

Меценат, засновник музею

68
Останні публікації:
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему