Віктор Бажан: «Музеї перетворюються на важливі осередки освіти і навчання в Україніі!»
Музей і сьогодні, і завжди був дуже цікавою, дуже важливою інституцією для нас всіх, хто живе в нашій країні.
Мені здається, що мій досвід роботи в різних інституціях і мій досвід останніх років дав мені багато компетенцій і можливостей, які я тоді не помічав ще, а зараз відчуваю в них силу, щоб втілити нові або підсилити вже наявні тренди, які є в музеї.
Моя мотивація, власне, схиляється до того, що Полтавський художній музей Віктора Васильовича Бажана має бути відкритим, видимим. Він для нас всіх існує, але ми не до кінця знаємо, що там відбувається. Але я готовий працювати над інтерпретацією колекції і презентувати її. Мені здається, саме це є захопливим і цікавим процесом.
Сьогодні колекція Полтавського художнього музею Віктора Васильовича Бажана поповнилася досить незвичайними старовинними фото 1914 року, на яких зображені загальноосвітні курси для народних вчителів Полтавської губернії. Звертаючись до історичної довідки ми можемо дізнатися, що протягом 1910—1914 рр. на загальноосвітні курси в Полтаву приїжджало щорічно 200 учителів з усіх 15 повітів губернії. Для роботи на цих курсах губернське земство запрошувало викладачів із Києва, Харкова, Санкт-Петербурга, Москви, Казані.
Не дивлячись на дуже складну ситуацію із карантином, із реставрацією музей завжди працював, щоб поповнювати колекцію, щоб постійно співпрацювати з нашими відвідувачами.
На сьогоднішній день більшість музеїв реалізовують освітні програми для студентів, сприяючи збереженню національної ідентичності, формуванню толерантності у суспільстві та сприяючи акультурації національних меншин.
Пошук нових можливостей взаємодії між музеями та закладами освіти привів до розуміння того, що музей повинен бути місцем добровільного відвідування з максимальним урахуванням найрізноманітніших інтересів аудиторії, а викладач має поставати організатором і посередником.
Г.Фройденталь у свій час зазначив, що значну роль у музейно-педагогічному процесі відіграє саме викладач.
Адже тільки він може добирати найефективніші методи та прийоми проведення нестандартних занять, які є специфічними за своєю спрямованістю для музею, оскільки вони не лише регулюють у дітей процеси естетичного сприймання світу, абстрактного та асоціативного мислення, а й розвивають їхню особистісну сферу, відчуття власного «я».
Неможливо не погодитися, що саме через професійну діяльність викладача в учнів розвивається духовний, інтелектуальний та культурний потенціал, що дозволяє розвивати його як особистість.
Педагог не просто виховує в значенні "повчає", а й насамперед виховує моральну, вільну, самостійну та самодостатню особистість; дає фундаментальні, системні, дієві знання, які згодом людина зможе використовувати не тільки в навчанні, але й в особистому та професійному житті; розвиває особистість із сильним, гнучким мисленням.
Адже тільки гарний педагог намагається виховати успішного учня!
