Олександр Золотухін своїм дописом 

Не любящие математику не могут быть руководителями любого ранга

підняв з підвалин моєї пам'яті думки з приводу математики, які колись виникли в моїй голові і там залишались до цього часу, а тепер переходять у цей допис. Дякую, Олександре )

Наша шкільна атмосфера пронизана такими догмами: "математика не для всіх", "математика складна наука" і т.д. Деяких дітей навіть лякають математикою: "Не будеш слухатися, задам тобі двадцять прикладів з математики!"... Як Бабаєм :))

Проте математика ніякий не Бабай!

У моєму розумінні важко провести кордон між математикою та мовою. Саме так! Мовою.

Я не філолог, але знаю, що будь-яка мова складається зі звуків, символів, букв, слів, речень, правил, своєї історії. Це ж саме має математика. І навіть більше!

У людства є намагання створити універсальну мову, мову всього світу. Есперанто, англійська... Не треба винаходити велосипед! Такою мовою є математика! Її слова, речення, правила однаково зрозуміють і українці, і китайці й інші. Причому, якщо недоліком нашої звичайної мови спілкування є те, що ми не завжди один одного розуміємо, то в математиці такого немає! Звісно, коли говорять люди на одній "мові", які вивчили цю "мову". Тут питання в тому, щоб просто її вивчити. Але це окремі думки. Не акцентуюсь тут.

Ще трохи про ширші філологічні можливості математики...

Одного разу в студентські роки я зустрів інформацію про те, що математичними методами (похідними, інтегралами та іншими для багатьох страшними речами) хтось описав процес навчання дітей у школі. Математичними реченнями (формулами) було розписано залежності між уважністю дітей, здібностями, часом та інтенсивністю навчання. Мене це вразило, бо не думав, що таке можливо. На жаль, у гуглі я не знайшов цих матеріалів для перепосту, але думаю, що ці речення (формули) досить точно передають зміст залежностей, що не в змозі зробити навіть підручниками з педагогіки...

Далі для філософів :)

Наше життя складається з систем. Людина - складна система, сім'я, місто, люди на зупинці, автотранспорт, школа, політична партія, будинок, держава, річка, нація, кімната, ринок... що завгодно. Хочемо ми того, чи ні, але ми всі є учасниками якоїсь системи. Всі системи якимось чином "живуть".

Багатьом дуже хочеться зрозуміти правила та принципи такого "життя" цих систем. Хтось їх шукає у традиціях, хтось у юридичних законах, хтось у релігії, хтось у внутрішніх відчуттях, хтось у інших людях.

Проте у деяких небайдужих є намагання звести всі ці пошуки в одне. Універсальне. Єдине. З чого все почалося і чим все керується. Більшість це називають Богом, інші якось по-іншому, а хтось взагалі не думає про це.

Так от, всі книжки, які написані нашими звичними словами про життя-буття систем у широкому розумінні (філософські думки та книги, релігійні постулати.., чого варті лише 52 томи творів Леніна), математика взмозі замінити одним своїм реченням, яке назване Принцип найменшої дії (кому цікаво).

Тепер, зрозумівши цей принцип, ми маємо всі карти в наших руках для прогнозування будь-чого. Варто лише вірно визначити складові системи, яку ви хочете спрогнозувати, та позбавити її зовнішніх впливів чи врахувати їх. О, а це вже трохи складніше, проте можливо!

Тому мова-математика може дати вам можливість значно розширити свій купол, під яким ви живите! Що в свою чергу дасть вам можливість і більше пізнати, і спрогнозувати, і знайти вихід, і навіть заробити більше грошей. Звісно, її перед цим треба вивчити :))

Зараз я спостерігаю дію Принципу найменшої дії (вибачте за тавтологію) на тому, як маніпулюють нашим суспільством.

От вам і мова-математика!