День архітектури України. Історія професійного свята
Архітектура відіграє важливу роль у формуванні культурного образу країни, впливає на якість життя людей, безпосередньо утворює матеріальну основу їх життєвого простору. «Музика, що застигла в камені», — так колись назвав архітектуру великий німецький письменник Гете.
Дійсно, будівлі, створені давніми зодчими для щоденного практичного використання тогочасним суспільством, з плином часу стають культурними пам’ятками для нащадків. Оборонні споруди і житло, храми і театри, школи і університети, музеї, лікарні, готелі, ресторани, урядові будівлі — важко перелічити всі напрямки застосування архітектурної майстерності.
Архітектура відображає історичні цінності, події, розквіт та занепад цивілізації. Наша держава має власну архітектурну спадщину, яка є одним з ключових компонентів національної ідентичності. Історики стверджують, що архітектурне мистецтво на території сучасної України почало розвиватися ще у часи Київської Русі. У той час міста мали оборонні укріплення, у центрі розміщувалися тереми князів та заможних городян, майстерні та комори. За міськими мурами розросталися поселення простих селян і ремісників. Основним матеріалом для будівництва було дерево, рідше — камінь. Найгарнішими будівлями були ошатні храми, прикрашені цегляними чи кам’яними деталями, живописом та мозаїкою.
Однією з найдавніших архітектурних споруд України, які збереглися до наших днів, є кафедральний Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Збудований близько 1030-го року, він вважається ровесником відомого храму Софії Київської. Архітектурне рішення собору поєднує ознаки хрестово-купольної схеми та елементи романської базиліки.
У 16 столітті в українську архітектуру прийшов стиль європейського Відродження. Перемога в національно-визвольній війні, очолюваній Хмельницьким, сприяла загальному розвитку України, а отже, й розвитку архітектури. Наприкінці 17 - на початку 18 століття на українських землях сформувався новий стиль — українське бароко, яке інколи називають козацьким бароко. Будівлі вирізнялися м’якими формами та врівноваженою композицією, а в декоративному оздобленні спостерігалось чітке відсилання до народного мистецтва. У Полтаві прикладом цього стилю є дзівниця Успенського собору на Соборному майдані.
З кінця 18 століття бароко в українській архітектурі почав витісняти класицизм. Більшість історичних споруд у Полтаві збудовані в цьому стилі. Як приклад — центр регулярного планування міста — ансамбль Круглої площі. Унікальна композиція з громадських будівель, виконаних в класицизмі, сформована навколо монументу Слави — беззаперечної візитівки міста.
На початку 20 століття в Україні з’явилися нові архітектурні стилі — модерн та необароко. Будинок з химерами в Києві, церква Святого Андрія у Львові, храм Святого Георгія Переможця на Козацьких могилах під Берестечком — серед багатьох інших ці будівлі прикрасили українські міста. У Полтаві український архітектурний стиль представлений чи не найяскравішим його зразком — будівлею Полтавського губернського земства (нині Краєзнавчий музей).
Не лише пам’ятки культурної спадщини, а навіть кожна будівля уособлює в собі неоціненну працю своїх творців - архітекторів і будівельників. Варто пам’ятати історичні постаті у галузі архітектури, які формували міське середовище Полтави від давніх часів і до сьогодення:
М. Амвросимов, А. Захаров, О. Ширшов, А. Зінов’єв, В. Веселлі, М. Бонч-Бруєвич, С. Носов,
О. Коболєв, П. Альошин, В. Кричевський, О. Тацій, Л. Вайнгорт, О. Шумілін, В. Пасічний,
П. Черняховець, В. Крачмер, М. Онищенко, О. Могилат, В. Слободянюк, А. Іванов, О. Скрипко, Ф. Квас, О. Ротманський, В. Трегубов, М. Юхименко, Є. Ширай, Ю. Петрук, М. Піцюра, А. Чорнощоков. І ще багато інших представників поважної професії архітектора працювали і працюють на благо Полтавської громади в проєктних інститутах, бюро і майстернях, викладають в навчальних закладах, працюють в органах державної влади і місцевого самоврядування.
Як виникло свято дня архітектури?
Після закінчення Другої світової війни перед архітектурною спільнотою Європи постало надскладне завдання відновити міста та реставрувати пам’ятки культурної спадщини. Ця потреба стала однією з основних причин створення Міжнародної спілки архітекторів. У 1946 році 27 національних делегацій заснували це нове об’єднання, до якого увійшли архітектори з 115 країн. У 1985 році Міжнародна спілка архітекторів оголосила про щорічне свято - Всесвітній день архітектури.
Згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року № 456/95, на підтримку ініціативи архітекторів та містобудівників, їх творчих спілок, працівників проектних організацій і місцевих органів містобудування та архітектури, свято відзначається на території України щорічно 1 липня.
Сьогодні команда полтавського забудовника ТОВ «БМК «АТЛАНТ» вітає усіх архітекторів зі святом!
