Хвойні дерева замість листяних, мотивація полтавців та нові тенденції озеленення у світі

«Гра в найкращого» серед полтавців

У Полтаві у середині 1960-х років міська політика щодо озеленення була націлена на вмотивованість людей самотужки оздоблювати балкони. Люди прикрашали їх квітами, рослинами, що в’ються та розміщували вазони у під'їздах. Ближче до 90-х ХХ століття навесні активно білилися дерева, висаджувалися квіти та саджанці. Це був один із факторів того, що тодішня Полтава мала статус найзеленішого міста радянського союзу. 
 

— Звичайних людей настільки вмотивовували і стимулювали, що майже кожен будинок був уквітчаний. Централізовано закуповували квіти і видавали їх полтавцям. Будинки навіть змагалися, хто краще озеленить свої балкони. При чому така програма була інспірована не знизу, а зверху. Нею керувало тодішнє управління міського архітектора, і за цим дуже слідкували, — розповідає Оксана Бєлявська. — Розумієте, жильців не змушували, але їх настільки вмотивовували мати «кращий балкон у кварталі», що люди самі це робили. Якщо ви подивитеся, наприклад, на фотографії в альбомах центральної Полтави 1960-70-х років, то помітите всюди озеленені балкони. Проте сьогодні такі випадки поки що поодинокі, — резюмує Оксана Бєлявська. 

Деякі ОСББ у новобудовах або ж старих житлових комплексах самостійно облаштовують територію двору та прилеглу до неї частину. Найчастіше такі об’єднання беруть участь у різних програмах. 

За думкою Оксани Бєлявської, у Полтаві має нарешті запуститися міська програма, за якою, у першу чергу, буде вестися облік дерев за кількістю. Також, потрібний детальний опис кожного висадженого дерева, його характеристики, габарити, тривалість життя,  проблематику, наприклад, хворобу, необхідність санації тощо. 

Для більш ефективної роботи по висаджуванню дерев має бути й карта, де позначені ділянки, на яких найнеобхідніше озеленення. Це ж стосується і висадки кущів, живих огорож та квіткового озеленення. 

—  Насправді, у місті потрібні листяні дерева, які більше поглинають вуглецю, адже хвойні дерева роблять це не так ефективно.. Вони, звісно, гарні за формою, зелені цілий рік, декоративні, але їхня функція очищення повітря – дуже сумнівна в міських умовах. Треба підбирати інші породи, наприклад, каштани, кулясті клени, липи, — розповідає Оксана Бєлявська. 

Наприклад, дерево липи в міських умовах дуже доцільне. Оскільки довго живе та має велике листя. Завдяки чому, дерево поглинає багато викидів. Такі дерева зазвичай висаджують у місцях з великим транспортним навантаженням. 

Як роблять інші?

У європейських країнах вже давно облаштовують «живі» стіни у містах. Оскільки це впливає не тільки на поліпшення екології, а й на психологічне здоров’я людини та його профілактику. Такі рішення приймають і для місцевості жаркого та сухого кліматів. Адже завдяки затіненню і зменшенню теплопровідності фасадів будівель, озеленення сприяє зниженню температури в приміщенні та скороченню споживання енергії для його охолодження.

Вдало реалізовані проєкти вертикальних садів у житловій нерухомості здійснили у 2019 році у Сінгапурі. Це 104-метрова вежа загальною площею 33 400 м2, у якій розташовано 20 апартаментів. Кожен житловий простір має балкони з озелененням. 

У 2020-у в Беверлі-Хіллз (США) побудований комплекс «Gardenhouse». Він має 18 апартаментів, що розміщені над торговими приміщеннями першого рівня будівлі. Цей проєкт має одну із найбільших зелених стін у країні. Для стіни обрано локальні посухостійкі рослини, які в умовах місцевого клімату не потребують додаткового поливу. 

Що ж стосується горизонтального озеленення — європейські країни збільшують кількість дерев біля проїжджих частин та облаштовують парки й зелені зони відпочинку. 

До прикладу, японські архітектори створили багатоярусний сквер для «споглядального» відпочинку в місті Каратсу. Композиція будується на поєднанні декоративних стінок, терас, сходів, фонтанів, скульптур та водойм. А для покриття застосували кольоровий пісок і гальку.