Полтавська політика розвитку громади, концепція GIZ та до чого тут сучасне будівництво?

Україна з 2009-го працює із німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit). Перший проєкт в Україні товариство втілило у Львові за напрямком «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста». 

Після Революції Гідності, українські міста отримали більшу можливість розвиватися за європейським зразком. Окрім того, з 2014-го почала працювати реформа децентралізації, за якою органи місцевого самоврядування отримали більше управлінських можливостей. Тому, зі значним збільшенням повноважень у громадах втілили проєкт «Інтегрованого розвитку міста». Під час публічних обговорень, громади визначали проблематику території та разом із GIZ окреслювали дорожню карту вирішення питань і розробку стратегічних документів.

— У 2016-у році наше місто стало учасником великого проєкту Інтегрований розвиток міст в Україні від GIZ. Ціллю проєкту стала інтеграція та імплементація в українських містах європейських підходів інтегрованого розвитку і Лейпцизької хартії. Задача для громад стояла у тому, щоб міста мали стратегічні документи свого розвитку як просторового, так й інтегрованого. Цей документ містить всі європейські підходи та принципи — пояснює заступник директора – начальник відділу координації міжнародних проєктів та залучення інвестицій Роман Черкун. 

Документ включає всі сфери розвитку міста. Також, є напрямки, які поєднують у собі співпрацю з будівельними компаніями і розвиток житла у громаді. 

У програмі Інтегрованого розвитку взяли участь такі міста, як Вінниця, Полтава, Житомир, Чернівці. А вже з 2018-го доєдналися Львів та подільський район Києва. Наразі, долучився й Харків. 

Як це працює?

Концепція інтегрованого розвитку міст — це практичне підґрунтя для всіх інших документів про сталий розвиток, що підписали на державному рівні. Тут говориться про те, «ЯК» необхідно втілювати європейські підходи в управління громадою.  

А, скажімо, Цілі сталого розвитку ООН (ключові напрямки, що ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку) та Лейпцизька хартія (основи для нової міської політики в Європі) — документи, які транслюють «ЩО» необхідно зробити. 

За проєктом інтегрованого розвитку, міста визначали власні пріоритетні сфери, які необхідно було покращити. Наприклад, у Львові — зміни стосувалися історичних пам’яток та трамваїв. У Житомирі реконструювали один із символів міста — Водонапірну вежу. 

Що стало із Полтавою і до чого тут будівництво?

Полтава працює по шести сферах розвитку Концепції інтегрованого розвитку.  Одна з них — житло та житлова інфраструктура.

За цим напрямком Інститут розвитку міста та міська влада разом із представниками Проєкту Інтегрованого розвитку міст в Україні працювали над проєктами, що стосувалися ревіталізації територій та забезпечення попиту на житло.

Особливо важливими стали комунікація через проведення круглих столів з різними місцевими девелоперами та власниками виробничих будівель. У рамках діалогу визначили принципи та інструменти забезпечення попиту на нове житло через розробку детальних планів територій міста.

Одним із таких перших успішних співпраць став проєкт від будівельної компанії ТОВ «БМК «АТЛАНТ» — ЖК «Європейський» (за адресою: Полтава, вул. Європейська, 183). 

Комплекс реалізується з обов’язковим озелененням, використовуючи саджанці великолистових дерев, що створюватимуть затінки та матимуть корисний вплив на здоров’я мешканців будинку. 

— Озеленення житлової забудови повинно передбачати рішення, що мінімізують та створюють умови щодо адаптації до кліматичних змін. Адже це і зменшення викидів СО2, й адаптація до змін клімату. Ми живемо у період, коли температура підвищується, а місту не вистачає тіні. Через це деякі будинки мають перегрівання фасадів. Також, зелені насадження компенсують температурний режим та приводять його у баланс, — розповідає  заступник директора – керівник відділу урбаністики та інфраструктурних проєктів Олександр Печененко. 

Що буде далі?

Після створення Полтавської міської територіальної громади, до Концепції інтегрованого розвитку планують внести зміни: врахувати потреби громадян та розвиток приєднаних територій та старостинських округів.

— У кожній частині нашої громади будуть влаштовані публічні слухання. Адже люди на місцях краще знають свою потребу: чи необхідно селищу парк з публічною зоною, чи можливо ревіталізація частини закинутої території. Опісля, всі результати обговорень та голосувань за проєкти матимуть дорожню карту реалізації за європейськими стандартами, — розповідає заступник відділу партисипативних досліджень, моніторингу та комунікацій Олексій Довгаль. 

У майбутньому, Полтава планує створити індустріальний парк у частині Затуринського промвузла. Така сучасна територія концентруватиме промислове виробництво поза межами історичного центру міста та житлових масивів. А також матиме на меті розвивати економічну складову, підвищувати інвестиційний імідж громади. 

Один з таких, що вже успішно реалізуються в Україні — парк у Вінниці.  На території індустріального парку розміщуються підприємства з виробництва меблів, ремонту та монтажу машин і обладнання, машинобудування, логістики та сервісного обслуговування. 

Компанії, які працюють на території парку отримують низку преференцій, що допомагає приваблювати та залучати підприємців саме у дану громаду. Зокрема, у Вінниці учасники програми індустріального парку звільняються від пайової участі, пільг на імпорт з країн-членів СОТ та сплати земельного податку, а також від мита (в залежності від типу обладнання і майна) й мінімальної орендної ставки.

Пресслужба ТОВ «БМК «АТЛАНТ»