Розмір тексту

[Нові Санжари: антикризові іміджеві заходи]

...Ми визнаємо, що стали жертвами нерозуміння, поганої інформованості, [провокаторів, що приїхали з інших регіонів], загальної психологічної перевтоми. Ми стали жертвами своїх жахів і ми це усвідомлюємо...

Ситуація, пов’язана з перевезенням евакуйованих з Китаю українців та іноземців до військового шпиталю в Нових Санжарах, моментально стала топ-новиною не лише в українському, не лише в російському, але й у світовому інформаційному просторі. Чи не вперше за останні роки подібну резонансну подію дуже важко пояснити «рукою Кремля», впливом ворожої російської пропаганди, українських політиків прокремлівської орієнтації чи діяльністю невідомих провокаторів, оскільки основний іміджевий негатив прийшов з боку простих місцевих жителів, політично не ангажованих (основний негатив — не так від перекриття траси і кидання каміння у вікна автобусів, скільки від висловлювань про Чорнобиль, Донбас, закликів спалити санаторій та ін.).

Думаємо, що для збереження гідності  Полтавщини, України, українського народу, а також Нових Санжар, було б доречним організувати інформаційну спецакцію: колективну промову (відеоспіч) кількох Лідерів Громадської Думки Нових Санжар та представників муніципальної та державної влади, де було б сказано наступне (не обов’язково дослівно, але загальна логіка така):

 1. Нам соромно — за себе, за Нові Санжари, що на якийсь час ми під впливом масового психозу повели себе негостинно — не так, як належить вести себе людям в подібній загальносвітовій біді.

Але ми зробили серйозні висновки.

 2. Ми визнаємо, що стали жертвами нерозуміння, поганої інформованості, (провокаторів, що приїхали з інших регіонів), загальної психологічної перевтоми. Ми стали жертвами своїх жахів і ми це усвідомлюємо.

Ну і наші жахи ще посилило наше усвідомлення, в якому стані знаходиться реальний рівень охорони здоров’я на Полтавщині та й в Україні взагалі.

(Тези 1 та 2 вкрай важливі. Їх варто проголошувати лише якщо є загальний консенсус щодо визнання власної моральної неправоти. Але така позиція — дуже потужня. Хоч і морально непроста.)
(...)
(Також треба вточнити інформацію щодо провокаторів з інших регіонів, яка буде відомою на момент запису.)

 3. Вважаємо, що лише взаємна довіра, повага, солідарність роблять з нас нову українську націю, нову Україну. Пропонуємо вважати ексцеси 20–21 лютого помилкою та коротким колективним запамороченням.

 4. Ми робимо конкретні кроки, аби виправити цю ганебну ситуацію. (Перелічити, наприклад, таке: не чинимо перепон для доступу «китайців» до санаторію, передаємо «китайцям» невеличку гуманітарну допомогу — молоко, картоплю, варення, вареники, м’ясо для шашликів та ін. Відкриваємо пункт збору гуманітарної допомоги для «китайців» — можливо, їм потрібна одіж — тепла, не дуже показна і фактично одноразова — після карантину її, мабуть, спалять. Тут важливий не так матеріальний вимір подібної допомоги, скільки символічний крок назустріч.)

 5. Ми вважаємо нас усіх — членами єдиної української родини. Ми вважаємо, що недаремно саме на Полтавщині та трохи ширше — у Наддніпрянщині — народились (або були напряму пов’язані) люди, які прославили українську культуру, продемонстрували всьому людству велич духу — філософія «космізму», концепція «ноосфери» та взагалі космічний масштаб мислення (загадати Гоголя, Сковороду, Вернадського, преп. Паісія Величковського, Сергія Подолинського (з Київщини), Кондратюка, Олеся Бердника (з Херсонщини) та деяких інших, можна згадати видатного поета Бориса Олійника — земляка з-під Нових Санжар).

 6. Ми запрошуємо усіх охочих в наш маленький Полтавський Парадіз (рай) — на екскурсії або відпочинок влітку — і в Полтаву, і в Полтавську область (коли всі жахи щодо короновірусу минуться). Хочемо, аби усі охочі переконались — який прекрасний та неповторний край Полтавщина.

(Можна також згадати, що в цьому нинішньому воєнному санаторії, куди везли «китайців», під час Другої світової війни був госпіталь, в якому лікували радянських та американських льотчиків — героїв операції «Френтік».)

 7. Віримо і сподіваємось, що саме з Полтавщини почнеться справжнє відродження України, її модернізація та розвиток. Дуже добре, що в основі України лежить почуття українського народу як одної великої родини. Хоч шлях до загальнонаціонального єднання досить тернистий та не завжди прямий. Але ця дорога — незмінна й невідворотня.

 8. (...)

 9. (Важливий момент: це голос громадянського суспільства? Чи це спільний меседж суспільства та держави?) (...)

 10. (...)

11. (Звісно, все це можливо лише за наявності консенсусу в Санжарах. Але, з іншого боку, ці тези можуть стати і основою меседжу влади до переляканої частини місцевого населення.)

(20-21 лютого 2020 р.)

Про автора

Андрій Окара

Андрій Окара

Політичний філософ

30
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему