Тільки на двадцять перший день….

Тільки на двадцять перший день Тарас вийшов із запою.

За вухом бубоніли мухи.

«Виборці…» - приплелосяТарасу.

Так і є. Кляті проводжали геть до нужника.

***

Тарасу ввижався борщ із салом.

Грошей не було.

Роботи не було.

***

Заліз під стола, присів, обійняв ноги руками, нахилив голову на коліна.

Вже не так страшно.

Мухи не полишали. Чи то їм хлібних крихт на столі замало?

***

Думалося ні про що. Просто сидів і відчував себе самотнім.

Депутатство давало йому можливість артистувати, бавитися долями.

І все прахом.

***

Погладив себе рукою по голові: «Тарасику, хороший Тарасику…».

Посміхнувся. Стало якось веселіше.

Раптом згадав давню інститутську подругу, яку зустрів перед виборами. Вона так дивилася на нього.

***

Вже на вулиці допетрав, що не взяв її номера телефона. Але знав, де вона працює.

Навіженим ідіотом мчався до неї на роботу.

Натхнений і дуже щасливий.