Мій щасливий друг Кіндрат

Мій друг Кіндрат щасливий, як перезрівший огірок.

Здається, торкни його, і він обдарує тебе насіннєвим салютом.

Я люблю його майже як Сонце.

Кіндрат поряд, і моє нутро у величезних кількостях винуджує хлорофіл.

Зеленію від щастя, мов новорічна ялинка.

***

Всі люблять Кіндрата.

Хочеться жити.

Всім.

***

Психологія зла наука.

Дуже зла.

Вірніше, вона демонична.

Весь світ заради мене.

Вона сказала, що є навколишній світ.

І цей світ мені винен.

Бо Я особистість.

А світ поряд зі Мною.

***

Якщо є Я, то Я зобов’язаний бути щасливим.

І щастя моє є тільки в мені.

Воно особисте.

Тільки для мене.

***

Демон психології – самобуття особистості.

***

Якийсь дурень звабив Кіндрата егоїзмом.

Своє перезрівше нутро він вже тримає для себе.

- Кіндрате, ти став схожий на Чорнобильський реактор. Який закрили саркофагом.

Кому від цього користі, Кіндрате?

Тобі?

Але ж ти як був огірком, огірком і залишишся.

Розчавкає тебе на бетоні. Всохне волога сила.

Ти вже не будеш Сонцем, Кіндрате.

Ані хлорофілу від тебе.

Нічого.

Ти став пустим місцем.

Чорною дірою.

***

Долею егоїзму є смерть.

Вічна.

Безповоротна.

***

Вічне життя від щедрот твоїх.

***

Живеш собі.

Щасливієш.

Шарпають тебе.

Гризуть всіма можливими гризунами.

Навіть гранітну серцевину підточують.

Згризли все щастя.

Немає нічого.

І тебе вже немає.

Але ж ти став чиїмось хлібом.

Життя твоє вічне.

***

Вертайся до людей, Кіндрат.

Твоє щастя для всіх.

Я перший відкушу від тебе шматок.

Згризу все, на скільки вистачить моїх гострих зубів.

***

Кіндрате, живи!

Я люблю тебе.

***

Гризіть мене.

Їжте.

Висотуйте сили.

Пийте кров.

Живіть вічно.

Всі.