Настільна книга для полтавської еліти. Як управляти полтавцями.

Про суть влади, еліти. Якими є, якими можуть бути.

Про народ. Який він є та який може бути.

Про суть нашого життя. Навіщо це все і чого прагнути, що гідно і що недостойно.

Яким є наше майбутнє на найближчі 1000 років.

Як кожному обрати свій шлях у житті. Якими є життєві стратегії.

Настільна книга для еліти, для влади – у Полтаві, Україні, світі.

Методи управління народом. Обличчя влади – поглянути у себе.

Що у кожного з нас із душком.

Дискутували Олександр ЗОЛОТУХІН, Організатор Дискусійного Клубу Полтава та Сергій КОСТЕНКО, Політичний Філософ, Полтава.

Коротко про автора «Амби».

КАРПЕНКО Володимир Пилипович (псевдонім Влад Землянин; 22.05.1935, м. Ромни Сумської обл. – 17.02.2022, с. Розсошенці Полтавського району) – український письменник, автор 16 книг. Один із засновників Полтавської спілки літераторів, член Національної спілки письменників України (1995), лауреат Всеукраїнської премії імені Володимира Короленка (2003), літературної премії імені Володимира Малика (2017), Премії Полтавської обласної ради імені Феодосія Рогового (2020), шестиразовий лауреат премії Полтавської спілки літераторів, перший Почесний громадянин Полтавського району (2005).

Закінчив геологічний факультет МГУ (1960), Літературний інститут у Москві (1973). Працював геологом у м. Хабаровськ (РФ, 1960–1962), бібліотекарем Полтавської східноукраїнської експедиції (1965–1977).

Уривок з роману «Амба» побачив світ у збірці «Сонячні зажинки» (1976). Однак протягом 25 років практично не друкували з політичних міркувань. Писав російською мовою. З 2010 року почав працювати над перекладом своїх творів українською мовою.

Тематика творів прозаїка – життя людства від кам’яного віку (1-й том «Идолы»), нашого часу («Амба», «Грех») до далекого майбутнього (2-й том «Идолы»). За висловом літератора Володимира Данилейка, ці твори «неначе утворюють у нього (В. Карпенка) своєрідну споруду транзитного Вокзалу Людства у його зигзагоподібному русі до манливого й незбагненного ідеалу людськості».

Письменника хвилювали глобальні проблеми землян. Жахи війни (роман «Грех») та сталінсько-брежнєвські табори (роман «Амба») – це пилок у порівнянні із загрозою самознищення людства, яка зумовлена стрімким розвитком техніки при печерній свідомості суспільства та окремої людини. На жаль, як вважав прозаїк, Ера Злоби та Крові продовжує панувати на Планеті.

З 1965 року проживав у с. Розсошенці Полтавського району (передмістя Полтави).

===

Моя рецензія на третій том "Амби" тут.