2.07.2015 | 12:16

Простий і ще простіший

На днях відбулося воістину епохальна подія. Простий українець, у простому німецькому автомобілі, з простими американськими ґаджетами, з простими бордами й офіційним простим тиражем газети в 200000 примірників, іде захищати простих людей. Сергій СОКИРА, він же в миру Сергій Каплін, очолив, за його словами, Партію простих людей. При чому презентація партії відбулась у кращих традиціях жанру, прямо на сходах Полтавської міської ради.

«Будь простішим і люди до тебе потягнуться». Цю фразу, судячи із назви партії, політтехнологи C.К. ставили за концептуальну основу.

Відкриваємо Іскру простих людей, тепер вже в трендових жовто-синіх кольорах і читаємо. Чтиво для справжніх гурманів. Дартань’ян Cергій СОКИРОВИЧ йде відстоювати інтереси простих українців. І для цього, Сергію ТОМАГАВКОВИЧУ, потрібна більшість. Де? Да Вєздє. По всій нашій рідній країні. Але саме в Полтавській міській раді потрібно 60 % і не відсотком менше.

У середині чтива стратегічні плани про реформи, покарання всіх винних, вибори генпрокурора, ліквідацію посади прем’єр-міністра з предачею повноважень президенту(!!!) і багато інших «потрібних» електорату речей.

Насамкінець стаття про те, як 16 червня Сергій ТОПІРОВИЧ разом з вірними поплічниками в Києві пікетували НАК «Нафтогаз України». Причина проста, як сама партія – відсутність гарячої води у місті Полтава (при цьому жодного слова про інших учасників цих перемовин). І вже 19 червня гаряча вода знову з’являється в оселях простих полтавців. Співпадіння? Не думаю.

Телебачення рулить. Наш герой з ПРОСТИХ людей постійно «віщає мисль» з екрану, де секунда ефіру коштує неПРОСТІ гроші. Співпадіння? Не думаю. 

Хтось дуже-дуже серйозний розкручує нашого героя на всеукраїнському рівні, готуючись до дострокових парламентських, а там – і технічним до президентських рукою подати. Що ж зробиш, як піпл хаває.

Багато виникає ПРОСТИХ питань? Та чи можна на них отримати ПРОСТІ відповіді? Ібо говорити про високі матерії прогресу країни можна роками, а почати з елементарної прозорої фінансової звітності своєї діяльності, так відразу починаємо вислуховувати історії, казки, легенди та інший нардепівський фольклор. Автомобіль, який коштує 10-річну нардепівську зарплатню? – То друзі подарували. Супермодний дорогий телефон чи годинник? – То фанати (поціновувачі творчості СОКИРИЧА) «скинулись». Так і сказали: «Бери на здоров'я СОКИРИЧ, ти ж все про країну думаєш».

Отак вони і жили. Він думав про країну, але країні від цього краще не ставало.

Висновок у цій життєвій історії простий: Хочеш миру – гостри сокиру.

Про автора
Останні публікації