4.02.2015 | 12:22

Монакські Браїлки чи сінгапурська Левада

   Скільки б не говорили про Полтаву (зазвичай у передвиборчий період), скільки б не описували проекти і рожеві перспективи, результатом фактично незадоволені. Для одних хороше місто – це коли ліхтар повісили і щоб сніг прибирали. Для інших хороше місто – це кілька десятків, якщо не сотень пунктів щодо життєдіяльності міста. Але всі ці люди бажають одного – позитивних змін, і чим швидше, тим краще. От тільки є один «маленький» нюанс. Для будь-яких суттєвих змін, реальних змін, позитивних змін потрібні ресурси, зазвичай грошові. А їх-то якраз і не вистачає. Можна економити, можна підвищити податки і збори, можна оптимальніше використовувати наявні ресурси та чи дасть це результат?     Досвід попередніх років показує, що ні. Інвестиції в умовах фактичної війни і корупції нам не світять. Місцевий крупний капітал по типу Жеваго і інших теж не поспішає реалізовувати серйозні проекти.      Місто, як і загалом країна деградує вже більше двох десятків років. Ставлю своїм знайомим запитання: чим заробляє Полтава? Не Полтавська область, не Кременчук, не Комсомольськ, а саме Полтава? Їм нічого сказати. Хто і коли зможе реалізувати мрію полтавського економічного дива на кшталт Сінгапура чи Монако? Лі Куана Ю поки на горизонті не видно, або він дуже добре маскується.

Про автора
Останні публікації