19.12.2010 | 10:16

Ми живемо в часи коли суспільна економіка іде на зміну ринковій!

Сильна і процвітаюча держава трудолюбивих, вільних і заможних людей, в якій не має митарів, що збирають податки, де не існує злочинності, де є гарантована безкоштовна освіта і охорона здоров’я, і кожен має рівні можливості для реалізації своєї особистості і своїх талантів. Це звучить надто дивно і фантастично, але вже сьогодні стає реальністю.

Питання збереження життя на Землі є настільки важливим, що нам його не слід довіряти «економістам», політикам або урядам! Замість лихварсько-шахрайської економіки, що створила і привела в дію механізм самознищення людства, сучасний Світ переходить до суспільної економіки, що ґрунтується не на конкуренції, а на співробітництві, взаємодопомозі та збалансованому споживанні. Таємниця суспільної економіки існувала завжди. Її розкривали і тримали подалі від світла, її втрачали і знаходили, за нею полювали, і бажали пізнати всіма доступними засобами. Нарешті настав момент коли це таємне знання знову нам розкривається.

Суспільна економіка дає нам вичерпні відповіді на всі ті прості питання на які не може відповісти жоден «економіст» або публічний політик :
• Чому метр і кілограм є постійними величинами, а гроші весь час змінюють свій курс?
• Чому зростає прірва між бідними та багатими, а бідність поширюється, незважаючи на всі зусилля політиків і можновладців?
• Чому ми змушені платити відсотки банкам, навіть коли не беремо кредитів?
• Чому ми не маємо безпечних продуктів харчування, а ціни постійно зростають?
• Чому відбуваються кліматичні зміни, і ресурси Землі тануть зі швидкістю 1,5% на рік?!

Споживання

Споживання може бути індивідуальним або суспільним. Якщо при індивідуальному споживанні продуктообмін регулюється ринковим механізмом, то суспільне споживання забезпечується фінансуванням з місцевого або державного бюджету.
Існуюча ринкова економіка завела людство в екологічну та економічну пастку, бо для свого зростання вона вимагає постійно збільшувати обсяги споживання, і це не зважаючи на обмеженість ресурсів Землі.
При збережені існуючих принципів і тенденцій ринкової економіки у людства залишається тільки дві перспективи: загинути або від економічного, або від екологічного колапсу.

Бюджет суспільного споживання та податки

В існуючій ринковій економіці наповнення бюджету відбувається завдяки податкам, зборам і штрафам, тобто шляхом нашого з вами гноблення. Такий спосіб наповнення бюджету є дієвим інструментом влади, головний принцип якої – розділяти і володарювати. Влада при ринковій економіці завжди планує бюджет з дефіцитом, щоб протиставити платників податків споживачам соціальних послуг, платників в пенсійний фонд – пенсіонерам, власників автомобілів – шляховикам, хворих – лікарям, і т. д. Наприклад, владі дуже зручно пояснювати факт злиденного існування пенсіонерів тим, що підприємці не хочуть робити внески у пенсійний фонд. Крім того, і це вже публічно визнав наш діючий президент, державний бюджет України розкрадається більше ніж на 20%. В цей же час наша «еліта» отримує надприбутки, що майже дорівнюють бюджету країни. Отже, можновладці нас нагло обдурюють, коли говорять про те, що без підвищення податків держава не зможе сформувати достатній бюджет суспільного споживання.
На противагу існуючому, є простий і ефективний спосіб наповнення регіонального бюджету. Це так званий податок з обігу, який нараховується від кожного факту купівлі-продажу. Величина цього податку залежить від рівня суспільного споживання та запланованого зростання рівня технології і розвитку наявних національних ресурсів. На сьогодні, для України такий податок не буде перевищувати 5%, а надалі він буде знижуватись. Але головним є те, що цей податок не сплачується по факту купівлі-продажу. Його пізніше сплатить кожен виробник не грошима, а своїми послугами або товарами, коли у суспільства в цьому виникне потреба. В суспільній економіці кожна людина розглядається і мотивується як виробник корисних для суспільства послуг та товарів. На противагу цьому, в існуючій ринковій економіці діють зовсім інші мотивації, де про людей судять не по справам, а по грошам на їх рахунках. В суспільній економіці всі знаходяться в рівних умовах, і виключений вплив інфляційного фактору від сплати податків. В результаті, ми отримаємо дійсно збалансований і бездефіцитний бюджет суспільного споживання, що забезпечить гармонійний розвиток суспільства.

 Чому від нас це приховується?

По-перше, це не вигідно «еліті». Бо існуючий спосіб формування бюджету є інструментом утримання влади і нашого гноблення. І навпаки, єдиний прозорий податок з обігу є дієвим інструментом влади народу і контролю посадовців. Зникає необхідність в фіскалізації податків і в існуванні податкової служби. Обрахунок кожної транзакції унеможливлює хабарництво і злочинність, бо 95% всіх злочинів має майновий характер.
По-друге, зникають соціальні паразити – посередники, бо вся актуальна інформація про послуги та якісні товари буде автоматизована, безкоштовна і загально доступна.
По-третє, валовий внутрішній продукт (ВВП) країни буде належати всьому народу, а це не дозволить «еліті» нас грабувати.
В четвертих, кожне підприємство без відсотків вільно отримає для свого обігового капіталу стільки ресурсів, що б мати можливість виготовити необхідну суспільству продукцію або надати послуги. Бізнесу не будуть потрібні лихварські послуги комерційних банків.
В п’ятих, суспільне визнання отримають люди не з тугим гаманцем, а ті хто приносить найбільшу користь суспільству: робітники, лікарі, вчителі, новатори, винахідники, митці, вчені, підприємці і інші.


Гроші

Це геніальний винахід людства, який зумовив розвиток нашої цивілізації, але нажаль, він зараз повністю перейшов під контроль шахраїв. Сучасна економічна наука є наукою фінансового рабства і цинічного здирництва. Парадигму грошей суспільна економіка замінює на парадигму інформації. Парадигму стимулювання споживання на парадигму досягнення достатньо - необхідного рівня життя. Парадигму прибутку на парадигму соціального визнання особистих досягнень. В існуючій фінансовій системі гроші створюються урядами і банківським сектором та нічим не забезпечені, і використовуються тільки в інтересах «еліти», бо фінансова діяльність і відсотки забезпечують концентрацію грошей в її руках.
В суспільній економіці гроші (права вимоги) створюються всім суспільством, вони завжди забезпечені реальним ВВП і прозоро використовуються в інтересах суспільства. Будь-яка фінансова діяльність в суспільній економіці відсутня.

Банківські відсотки

Шахраї нам говорять, що це тільки плата за банківські послуги. Насправді, математично легко довести, що виплата відсотків у довгостроковій перспективі не можлива. За рахунок відрахування відсотків та складних відсотків через відповідні проміжки часу грошові статки кредиторів подвоюються, тобто відсотки надають грошам експоненціальну динаміку зростання. Це пояснює, те чому періодично виникають проблеми в системі грошового обігу. При нарахуванні 3% річних через 24 роки сума боргу подвоюється , при 6% вона подвоїться через 12 років, при 12% - через 6 років, при 24% - через 3 роки і т. д. Простим людям важко зрозуміти вплив експоненціального зростання в фінансовій сфері, бо з цією математичною залежністю ми рідко стикаємося в природі. Така залежність характерна тільки для розвитку ракових пухлин. Підступність банківських відсотків криється в їх прихованості. Люди часто не розуміють, що вони сплачують відсотки навіть тоді, коли в них немає з банками ніяких відносин. Бо кожен виробник товарів і послуг змушений їх враховувати в ціні свого продукту. Як би не було банківських відсотків, ми могли б працювати у двічі менше для підтримання існуючого рівня життя, або жити у двічі заможніше. Ще більше відсотки впливають на обіг грошей, тому, що вони виконують роль прихованого перерозподілу грошей від бідних до багатих. Завдяки тому, що багаті мають змогу впливати на грошову масу, що є в обігу, утворюється рух грошей від тих у кого їх мало, до тих у кого їх багато. Сьогодні відсотковий механізм є основною причиною патології економіки та знищення довкілля. Це є прихована система фінансового рабства. Рабства, при якому раб не розуміє хто його рабовласник, і тому не може розгледіти шлях до омріяної свободи.
На противагу цьому, в суспільній економіці відсотків немає. Навпаки, в ній є штраф за накопичення грошей, тобто за їх затримку і виведення з обігу.

Банківський сектор

Це один з головних інструментів шахрайсько-лихварської світової економіки. По вислову Марка Твена - сучасний банкір дасть вам парасольку в ясну погоду, і відбере коли піде дощ. Діяльність банків зводиться, по великому рахунку, до розрахункового і касового обслуговування, та фінансової діяльності. Фінансова діяльність банків має всі ознаки узаконеного шахрайства. Банківський сектор України представлений українськими, іноземними, та російськими банками. Українські комерційні банки виживають, як можуть, тому не гидують канібалізацією економіки та тотальним рейдерством фізичних осіб та суб’єктів підприємництва. Іноземні комерційні банки прийшли на наш ринок банківських послуг з метою отримання надприбутків від фінансування рітейлу, тобто надання населенню споживчих кредитів під високі відсотки, що зумовлює просунення на наш ринок продуктів іноземних економік. Саме тому під час економічної кризи вони активно виводять капітал з України. Російські банки проводять політику експансії російського капіталу в Україні, чим допомагають російській «еліті» привласнювати наші національні активи. Крім того, глобалізований банківський сектор активно виводить з регіонів гроші туди, де можна отримати більші прибутки - в чужі економіки, та світові спекулятивні ринки. Втеча грошей з регіонів є головною причиною знищення місцевого виробництва і торгівлі, що спонукає до зростання безробіття, зубожіння населення, та криміналізації суспільства. Не існує банківської системи, яка б працювала на розвиток національної економіки.
При запровадженні соціальної економіки на державному рівні, банки повинні перетворитися на інвестиційні фонди, або припинити своє існування.

Фінансова діяльність

Фінансова діяльність, це ніщо інше як узаконене шахрайство з фінансовими ресурсами. Сьогодні прибутки від фінансової діяльності більше ніж в тисячу разів (!) перевищують прибутки реального сектору економіки. Це ніщо інше як технологія створення грошей з «повітря». За фінансову діяльність світовій спільноті потрібно ввести таку ж кримінальну відповідальність як і за шахрайство.

Рівень і тривалість життя населення

Це головні показники якості влади. При зниженні цих показників будь яка влада має піти у відставку.

Інфляція

Нам нав’язаний міф про те,що інфляція є невід’ємним атрибутом ринкової економіки. Насправді, існує вичерпний перелік причин інфляції це: банківські відсотки і комісії, жадібність посередників і зговір бізнесу, зовнішні запозичення, податки та недолугі дії уряду. Уряд що належить «еліті» зацікавлений у інфляції, бо так він вирішує проблему подолання дефіциту суспільного бюджету. Багаті захищають себе від інфляції купуючи нерухомість і коштовності, бідні ж не мають можливості захиститися від неї.
В суспільній економіці інфляція не можлива. Ціни на товари та послуги стабілізуються і знижуються.

Конкуренція

Це основний двигун існуючої ринкової економіки. Але це і її вразливе місце. Конкуренція часто зумовлює нашу нелюдяну соціальну поведінку і швидкий науково-технічний прогрес, а також є основною причиною хижацького ставлення до довкілля. Глобалізована ринкова економіка спотворює конкуренцію, і нищить ресурси Землі.
Суспільна економіка дає можливість досягти значно більшого рівня економічного зростання без конкуренції, завдяки співробітництву, взаємодопомозі і збереженню ресурсів планети.

Іноземні інвестиції


Міф про необхідність залучення іноземних інвестицій використовують тільки колоніальні адміністрації. Самодостатня і незалежна держава не потребує зовнішніх залучень для свого розвитку, бо ніхто з іноземців не буде ділитися з нами сучасними технологіями, щоб не створювати в чужій країні свого конкурента. Їх приваблюють тільки наші дешеві ресурси.

Зовнішні запозичення

Штучне створення боргів для перерозподілу національних ресурсів в інтересах закордонної «еліти». Це ніщо інше, як банальна зрада національних інтересів.

Закони

Це діючі правові акти, що регулюють суспільне життя. Закони створюються і впроваджуються «елітою» у власних інтересах. Історія вчить, що узаконене шахрайство та узаконена злочинність завжди приводить до зміни «еліт», але при цьому зберігається існуюча фінансова і ринкова система, і тому все швидко повертається на свої місця.

«Еліта»

Це верхівки шахрайських кланів, що досягли, або мріють досягти влади з метою цинічного розпродажу національних ресурсів заради власного збагачення.

Громада

Тільки територіальна громада відповідальна за збереження і примноження природних ресурсів на своїй території. Вона має генетичну пам'ять і енергетику предків. Громада має право на розумне і ощадливе використання своїх природних багатств, що отримані нею у спадок від попередніх поколінь, щоб згодом передати їх у більш гарному стані своїм нащадкам. Тільки регіональна громада має справжні стимули і життєву необхідність в збереженні і відновлені ресурсів свого регіону.

Суспільна поведінка

Суспільна поведінка людей залежить від їх генетичної пам’яті (ментальності), звичок, середовища та їх людської сутності (поглядів). Суспільна поведінка є керованою. Достатньо змінити звички і середовище і буде змінюватись сутність людини. Саме так діє існуюча ринкова економіка змінюючи наші звички на шкідливі, середовище на злочинне, та нав’язує нам сутність «щурячих вовків». В часи вітрильного флоту, коли моряки потерпали від засилля щурів, що селилися в трюмах кораблів, був винайдений ефективний спосіб їх знищення. Відловлювались і поміщались у діжку декілька великих пацюків, і від влаштованого голодомору вони поїдати одне одного. Щур, що залишався живим ставав «щурячим вовком», що звик харчуватись тільки своїми родичами. Подібний «щурячий» спосіб життя нам нав’язує ринкова економіка. Заради придбання хибних цінностей, в конкурентній боротьбі, ми ладні нищити собі подібних. В цій взаємній нелюдській гонитві ми не помітили, як дісталися самого краю прірви. До нині, людство ніколи не мало справу з такими загрозами, які зараз стоять перед ним. Саме тому ми не відчуваємо великого страху перед занепадом культури, глобальним потеплінням і вражаючою динамікою втрати Земних ресурсів. Люди живуть на планеті, в закритій екосистемі, подібно до акваріумних риб. Тепер цей «акваріум» ми безупинно розігріваємо. Якщо ми не осягнемо цієї загрози, наша планета досягне точки кипіння і зварить нас. В основі діяльності цієї жахливої «кухні» є існуюча ринкова економіка. Ніщо так деструктивно не змінює соціальну поведінку людей і не погіршує стан довкілля, як правила існуючої фінансової системи і обігу грошей!

Сільське господарство

Ринкова економіка вимагає від сільського господарства виплату процентів та швидкого повернення банківських кредитів, що зумовлює хижацьке ставлення аграріїв до орних земель та екології.
Суспільна економіка дозволяє ефективно запроваджувати природоохоронні технології без отрути та підвищувати якість землі та довкілля. Вона надає аграріям без відсотків необхідні ресурси для ведення екологічного землекористування.

Промисловість

Промислове виробництво, малий і середній бізнес при ринковій економіці обслуговується банківським сектором, і для поповнення свого обігового капіталу змушені залучати банківські кредити, які є фактором інфляції і постійного підвищення ринкових цін. При кризових явищах в економіці підприємства втрачають свою ліквідність, і банки починають процес реалізації їх заставлених активів. Таким чином відбувається поглинання банками бізнесу. Банки не вміють і не хочуть працювати в реальному секторі економіки, тому після процесу поглинання відбувається знищення (канібалізація) виробництва. Таким чином банківський сектор знищує національного виробника і спонукає до експансії імпорту на вітчизняному ринку товарів та послуг.
Суспільна економіка надає виробникам стільки ресурсів, скільки їм потрібно для виготовлення замовлених споживачами товарів та послуг. Тобто, здійснює безвідсоткове кредитування реального сектору економіки. Крім того, Суспільна економіка, на противагу ринковій, має актуальну інформацію про те скільки і чого потрібно виготовити для забезпечення гарантованої реалізації. Механізм якості дозволяє стимулювати виробництво якісних товарів і не нищити ресурси. Реальний сектор мотивований не на збільшення об’ємів виробництва і досягнення максимальної прибутковості, а на розширення ринкової позиції (частки ринку) та соціальне визнання його досягнень. Така мотивація спрямована на збереження довкілля, розвиток альтернативної енергетики, новаторство та винахідництво. При суспільній економіці народу стане доступним комфортне житло, якісні товари тривалого користування, комфортабельний громадський пасажирський транспорт, корисні продукти харчування, та гарний відпочинок і т. д.

Бідні

В середньовіччі люди скаржилися на те, що вони зобов’язані сплачувати десятину феодалу. Сьогодні більша половина заробленого нами попадає до кишені «еліти», бо в існуючій ринковій економіці негласно реалізований механізм: бідний платить багатому. «Еліта» багато говорить про соціальні проблеми та бідність, але не пропонує відповідних моделей економічних реформ. Бо такою реальною реформою може бути тільки Суспільна економіка. Низький рівень оплати праці в Україні розглядається «елітою», як наша конкурентна перевага. Ми цинічно приречені «елітою» на низький рівень пенсійного забезпечення і злиденне існування.

Багаті

Більшість багатих вибрали б стабільність і забезпеченість своїх нащадків на багато років наперед, чим ризик втратити все. Чи дозволить 10% населення, що має завдяки ринковій економіці владу та постійні надходження у вигляді нетрудових доходів змінити існуючу економічну модель? Історія говорить нам, що ні! Але Світ сьогодні стоїть на порозі катастрофи. І багаті розуміють, що загибель буде неминучою, якщо не змінити економічну модель. Або ж відбудеться революційне потрясіння, або ми відвернемо цю загрозу пішовши еволюційним шляхом. «М’який» шлях дозволить багатим зберегти свої статки, і ніхто не буде їх звинувачувати, що ці капітали отримані узаконеним шахрайським шляхом. В суспільній економіці конфіскації заощаджень не відбудеться, але неможливо отримувати нетрудові доходи.

Демократія

 Попри намагання політиків довести протилежне, не існує демократії в класичному її розумінні. Це поняття є тільки ширмою для досягнення влади черговою «елітою». Процес зміни злочинних «еліт» нав’язується народу як ознака демократії. Не існує колективного розуму недолугих і роз’єднаних індивідуумів. Але повинно існувати громадянське суспільство, яке здатне активно реагувати на непопулярні реформи, що проводить «еліта» у власних інтересах, і рішуче відстоювати свої права. Суспільна економіка є найбільш потужним інструментом творення громадянського суспільства.

Непопулярні реформи

Так називає «еліта» свої недолугі спроби вирішити суспільні і економічні проблеми за рахунок народу. Ми повинні рішуче захищатися від цього цинічного паразитизму влади. Всі реформи мають бути спрямовані на підвищення добробуту громад і збільшення тривалості життя населення, тобто вони мають бути тільки популярними.

Економічні та соціальні експерименти над людством

Комуністичний експеримент з звільнення трудящих від експлуатації зазнав невдачі тому, що були знищені особиста свобода та вільний ринок. З другого боку, велика роль свободи, що задекларована капіталістичним суспільством, призвела до знищення соціальної справедливості та стала реальною загрозою для існування всього живого на Землі. Обидві системи не досягли цілі. В одній системі рівність вище свободи , в іншій свобода вище рівності. Суспільна економіка вільна від цих вад і має всі переваги кожної системи. Вона має кращі сторони капіталізму і соціалізму, та вказує «третій» шлях, що дозволяє особистому зростанню і власній свободі гармонійно співіснувати з вільним ринком і соціальною справедливістю. В гонитві за власною вигодою ми попадаємо у фінансову пастку, яку нам підготувала «еліта». Шахраї говорять нам: стань успішним, принеси до нас зароблені кошти і поклади їх під відсотки, що б вони працювали на тебе, а сам можеш тепер ніжитися під пальмою з кухлем пива. По – перше, це є міф, бо гроші не працюють, працювати можуть тільки люди, по-друге жити за чужий рахунок є аморальним, по-третє, зараз у фінансових шахраїв достатньо можливостей, що б «законно» привласнити ваші гроші.

Регіональна Обмінна Система

Регіональна Обмінна Система є ефективним інструментом суспільної регіональної економіки. Вона спирається на відкриту і доступну всім інформацію про можливості і потреби кожного, орієнтує в правильному виборі якісних товарів та послуг, надає без відсотків необхідну кількість ресурсів виробникам, забезпечує достатній рівень індивідуального і соціального споживання. Регіональна Обмінна Система акумулює капітал в регіоні, створює робочі місця, збільшує рівень добробуту без надмірного споживання природних ресурсів. Взаємно інтегровані регіональні економіки є запорукою збереження довкілля і розвитку народної держави.
Ми маємо здійснити перехід від економіки зростаючого споживання до економіки достатнього рівня статків, від економіки ненажерливості і привласнення до економіки розумної необхідності і комфортного існування кожної людини. Наша мета, докорінно змінити соціальну поведінку людства, що б вона була спрямована на збереження і примноження природних ресурсів кожного куточка планети, та створення умов для безмежного розвитку талантів кожної людини.

В сучасному Світі діють понад три тисячі Регіональних Обмінних Систем, і всі вони дають чудовий результат в творенні суспільної економіки і розвитку громадянського суспільства. Ще в 1970 році мер бразильського міста Куритиба Ж. Лернер розпочав втілювати свою ідею суспільної економіки, що базувалася на Регіональній Обмінній Системі. Сьогодні це місто стало взірцем для наслідування всьому людству. Національний банк Швеції в 2010 році вперше у світі запровадив від’ємні ставки на зберігання банківського капіталу і банкам стало вигідно кредитувати реальний сектор економіки без відсотків. В Полтаві вже працює Регіональна Обмінна Система «Банк Часу». Долучайтеся!

Про автора
Володимир Латиш
Громадський діяч, фахівець з питань запровадження суспільної регіональної економіки
Володимир Латиш
22
Останні публікації