«Люди дають кредит довіри лише тим, хто показує конкретні результати», – В'ячеслав Сологор

– В'ячеславе Івановичу, як у Вас з'явився намір очолити сільську громаду?

– Я завжди мав активну громадську позицію, крім того, займався спортом. А коли став підприємцем, почав всіляко підтримувати розвиток спорту, футбольних команд, стадіонів. І вже тоді, беручи участь у різноманітних чемпіонатах Полтавського району, я на рівні розвитку спорту почав порівнювати сільські ради між собою, бачив багато прогалин і недоліків у їх роботі. А тоді друзі порадили піти в сільські голови. Мовляв, лише так ти матимеш змогу грамотно управляти місцевим бюджетом, знаходити і направляти кошти на поточні потреби громади. Поговорили – і все на тому, я продовжив займатися своїми справами. А тоді в останній день подачі заяв для реєстрації кандидатів на посаду сільського голови, за 5 хвилин до завершення роботи виборчої комісії, примчав туди з усіма необхідними документами. До останнього вагався, чи це справды мені потрібно. На той час я вже був самодостатньою людиною – мав сім'ю, збудував свій дім, купив новий автомобіль. А от хоча б трішки покращити життя довкола себе. Мабуть, усе-таки тоді відчув у собі сили. Сів, на одному диханні написав програму – і переміг. 

– Ви швидко завоювали довіру людей, адже знову перемогли на виборах?

– Удругій каденції уже, звісно, набагато легше. А як тільки прийшов – спершу за голову хапався. У моєму підпорядкуванні – 6 населених пунктів, близько 3 тисяч населення і порожній бюджет. Щойно обрали, як на днях мав бути поминальний понеділок, треба хоча б огорожу на кладовищі поправити – так ні копійки грошей. Отак на початку все доводилося робити за власний кошт. Звісно, це неправильно, але була купа дірок і їх потрібно було латати.

Я  ніколи нічого не декларував задля гарного слівця. Пункти моїх передвиборчих програм були реальним планом дій для мене. І за них я постійно і правдиво звітував перед людьми. Люди, певно, дають кредит довіри лише тим, хто показує конкретні результати.

– Яких результатів Вам вдалося добитись?

– Я почав вивчати умови всіх конкурсів, завдяки яким можна було отримувати фінансування з районного, обласного чи державного бюджетів. Завдяки першому проекту Програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» ми проклали більше дев’яти кілометрів водопроводу по наших селах. Так більше 200 домогосподарств отримали питну воду. Створили комунальне підприємство, яке почало надавати необхідні послуги. Побудували очисні споруди. 3 2008 року централізовано здійснюємо збір і вивезення побутового сміття. Провели вуличне освітлення. Школу забезпечили новим автобусом, а дільничну лікарню – автомобілем медичної допомоги. Відремонтували дороги на загальну суму 370 тисяч гривень.

– Яких важелів Вам не вистачає, щоб працювати для громади з максимальною користю?

– Мені аби лише не заважали. Для вирішення багатьох питань нам, сільським головам, просто бракує повноважень. Дуже сподівалися на прийняття законопроекту 1159, автором якого є голова Полтавської обласної організації партії «Відродження» Олег Кулініч. Однак за нього поки так і не проголосували. А цей закон розв’язав би нам руки у вирішенні низки проблем, зокрема, що стосуються наповнення місцевих бюджетів. Дуже сподіваюсь, що саме з партією «Відродження» депутатські мандати отримають ті люди, за яких не буде соромно, і які будуть приймати необхідні для громад рішення.