26.02.2016 | 10:51

Сила думки і слова

«У людині все має бути прекрасним: і лице, і одяг, і душа, і думки». Про що цей відомий вислів Антона Павловича Чехова з п’єси «Дядя Ваня»? Безумовно, про цільність людини, чистоту її душі, про гармонію внутрішнього і зовнішнього. Про те, як має бути. А чи знаємо ми про це? Чи задумуємося? Хоч би в моральних і житейських категоріях?

Ось ідемо вулицею. Що дуже часто чуємо зусібіч? Лайку. Брудну лайку, за яку чомусь устам, що вимовляють її, не соромно. Немає і усвідомлення безглуздості вживання ненормативної лексики, і розуміння того, що лихослів’ям ображаєш оточуючих. Це наш рівень культури. Рівень моралі. Точніше, їх відсутність. Рівень освіченості: не наявність диплома навчального закладу, а саме міра розвитку та обізнаності. Іноді прибери з мови лайливого мат — і майже не залишиться слів. Брудні слова збіднюють людину. А ще вбивають її душу.

У час технічного прогресу важко пояснити дітям, що зовсім недавно канали на телевізорах країна переключала плоскогубцями. Боюсь, що не менш складно пояснити нинішній молоді, що якихось два-три десятиліття тому лаятися при жінці, в громадському місці було не прийнято, було соромно, засуджувалося суспільною мораллю.

До слова, традиція такого погляду на словесний бруд коріниться в християнстві. А от язичницька культура і Древнього Сходу, і дохристиянської Русі була насичена фалічними культами. Відповідною була і лексика. Саме звідти бере початок мат. З прийняттям християнства мислення людини стало очищатися, вживання фалічної лайки уже не тільки не схвалювалося, а каралося: у Київській Русі за лихослів’я, наприклад, били різками. 

Хтось обов’язково звинуватить за це християнство у «темноті» і нав’язуванні свого погляду. Однак не варто поспішати з висновками. Спочатку звернімося до… науки. В кількох дослідних інститутах було поставлено експеримент. Зерна поливали водою, над якою лаялися і молилися. Ось результат. Зерна, що поливали водою, яку лаяли «триповерховим» матом, проросли лише на 49 відсотків. Вода, що наслухалася «млявої» лайки, показала кращий результат — 53 відсотки пророслої пшениці. Зате вода, над якою читали молитви, підняла схожість насіння до 96 відсотків! А згадаємо доречно народну мудрість: якщо лихословити при посадці, врожаю не буде; господиня, яка збирається пекти пироги, остерігатиметься лаятися матом, інакше тісто не підніметься... Безумовно, всі підмічали й такий нюанс: бійки, погроми, вбивства завжди супроводжуються не вишуканою літературною мовою, але найгрубішим і добірним матом.

А ще не просто так кажуть, що словом можна вбити, а можна і зцілити. У наукових центрах Канади й Росії дійшли висновку, що наш генний апарат (молекули ДНК) — ні що інше як довгий ряд слів, осмислений текст, мова нашого Творця. Цим підтверджується істинність Євангелія: «На початку було Слово, і Слово було у Бога».

Тож не дивно, що лихослів'я завдає шкоди не тільки духовному, але й фізичному здоров'ю людини. За допомогою словесних думок-образів людина творить або руйнує свій спадковий апарат. ДНК здатна сприймати людську мову і текст з електромагнітних каналів. Одні повідомлення оздоровлюють гени, інші травмують. І якщо добрі слова молитви пробуджують резервні можливості генетичного апарату, то прокляття і мат викликають мутації, що ведуть до виродження. Причому ДНК не розбирається, спілкуємося ми з живою людиною чи з героєм телеекрану. Будь-яке вимовлене слово — хвильова генетична програма, що впливає на наше життя і життя наших нащадків.

Та слово, цей дар Божий, даний нам для спілкування з Творцем і людьми — доброго спілкування, — народжується з думки. І чим багатий наш внутрішній світ, наша душа, наш розум, те ми й видаємо «на гора». Словом і вчинком. Так і живемо. Особисто. І суспільством. Правильне духовне життя (шануй батьків, не вбий, не твори перелюбу, не кради, не кажи неправдивого свідчення, не бажай чужого, а вінець заповідей — люби Бога і ближнього) несе в собі здорове в усіх смислах життя, є джерелом того благоденства, до якого природно прагне кожна людина і кожне суспільство. Навпаки, порушення духовних законів невідворотно призводить до руйнування всього ладу життя на всіх його рівнях — особистому, сімейному, суспільному.

Тож якщо нас щось не влаштовує, не варто перевертати світ з ніг на голову. Почнімо зміни з малого: зі свого слова, зі своєї думки.

Про автора
Останні публікації